Гвідо Раймонді / фото УНІАН

Відповідні дані оприлюднив у четвер у Страсбурзі в Європейському суді з прав людини президент суду Гвідо Раймонді (Guido Raimondi), передає власний кореспондент УНІАН.

Читайте такожНедосконалість української судової системи: У Мін’юсті пояснили велику кількість справ проти України в ЄСПЛ

На Україну було подано найбільшу кількість скарг – 18 тис. 150, що становить 22,8% від загальної кількості.

Відео дня

"Значна частина справ щодо України (63,8%, 11 тис. 590 скарг) – є, як ми називаємо, "ефектом справи Іванова". Це означає, що вони пов’язані з труднощами у виконанні вироків національних судів, які, у цілому, стосуються зисків приватним особам від держави – це найбільша частина справ, яка стосується України", – сказав Раймонді і додав, що також є 3 тис. 690 справ, які стосуються конфлікту на сході України.

На другому місці Туреччина – кількість скарг на Анкару склала 12 тис. 600, або 15,8% від загальної кількості; на третьому – Угорщина зі 8 тис. 950 скаргами, що становить 11,2%.

Кількість скарг, яка була спрямована до ЄСПЛ на Росію, становить 7 тис. 800 скарг (9,8% від загальної кількості, четверте місце). Президент ЄСПЛ пояснив, що 40% від цих справ стосуються умов утримання. "Далі йдуть справи щодо свободи демонстрації – 5%, щодо свободи висловлювання – 2%, також є скарги, пов’язані з конфліктом – 2% скарг щодо Донбасу та Криму; є скарги, які стосуються справедливості суду та процедур, та 5% щодо Чечні", – деталізував Раймонді.

У відповідності до статистики, далі йдуть Румунія – 7 тис. 400 скарг (9,3%), Італія – 6 тис. 200 скарг (7,8%), Грузія – 2 тис. 100 (2,6%), Польща – 1 тис. 800 (2,3%), Азербайджан – 1 тис. 650 (2,1%) та Вірменія – 1 тис. 600 скарг (2%). Решта 11 тис. 500 скарг (14,4%) випадає на всі 37 держав - членів Ради Європи, що залишилися.

Довідка УНІАН. У справі Ігоря Іванова проти Росії заявник скаржився до ЄСПЛ на погані умови свого утримання під вартою в слідчому ізоляторі та процесуальні порушення під час судового процесу. Постановою від 7 червня 2007 року ЄСПЛ визнав, що права заявника були порушені в частині поганих умов утримання. З огляду на одноголосно встановлені судом порушення прав заявника йому була призначена компенсація заподіяної моральної шкоди, хоча сам заявник не представив будь-які вимоги щодо цього у встановлений термін.