Підприємці готові вийти на вулиці, щоб захистити бізнес від знищення.
Таку думку висловлювали експерти під час конференції на тему: «Проблеми розвитку підприємництва в Україні і шляху їх розв’язання», проведеної Інститутом проблем управління імені Горшеніна.
Як повідомили УНІАН в інституті, під час конференції порушувалися питання запобігання корупції і зловживанням, захисту вітчизняного бізнесу від рейдерства, особливо під час економічної кризи. Також йшлося про проблеми грального бізнесу, проблеми ліцензування, реєстрації і дозвільної системи, а також про соціальні аспекти розвитку вітчизняного підприємництва.
Виступаючи на конференції, голова Державного комітету України з питань регуляторної політики і розвитку підприємництва Олександра КУЖЕЛЬ зазначила, що сьогодні основною проблемою є стовідсоткове невиконання законів і урядових постанов органами місцевого самоврядування. «Центр корупції – це зв`язка: мер, поряд з ним прокурор, губернатор, міліціонер та всі інші. Урядові рішення місцевому самоврядуванню лише рекомендовано виконувати», - підкреслила вона. О.КУЖЕЛЬ навела приклад виконання рішення уряду про заборону функціонування при мерії комерційних рекламних структур. «Це мали бути саме управління мерії, а не суб`єкти ринку», - уточнила вона. За її словами, якщо мер Миколаєва Володимир ЧАЙКА втілив це рішення, і учасники ринку зітхнули з полегшенням, то мер іншого міста «заявляє, що всіх мав на увазі і не збирається це виконувати».
«Ми маємо справу не з кризою, а зі спланованим знищенням національного бізнесу. Сьогодні Національний банк України фактично провів стерилізацію гривні. І це робиться невипадково», - переконана О.КУЖЕЛЬ. Вона вважає, що комусь вигідно, щоб підприємці не платили заробітну плату і не платили податки до бюджету. «При 80 мільярдах рефінансування банківської системи вже більше року жодне українське підприємство не може взяти кредит. Бізнес не має грошей, і за місяць-два їх не буде фактично – вони залишаться тільки на папері. Не буде грошей для кредитування – не буде бізнесу. Корупція виникає там, де є доступ до бюджету або майна», - вважає глава Держкомпідприємництва.
О.КУЖЕЛЬ переконана, що корупцію на державному рівні можна припинити тільки жорстким контролем.
Водночас, за її словами, якщо набере чинності внесений комуністами закон про регулювання цін у фармацевтичній галузі на рівні липня минулого року, галузь зупиниться. «Ліків не буде. Політики мають зрозуміти, що вони живуть на гроші, які дає бізнес, тому вони мають працювати на благо бізнесу. Ми вже домовилися з риночниками і фармацевтами про те, що, якщо не буде нормальних законів, виходитимемо на страйки», - відзначила О.КУЖЕЛЬ.
У свою чергу, президент Центру економічного розвитку Олександр ПАСХАВЕР вважає, що за часів президентства Леоніда КУЧМИ «корупційна вертикаль була паралельна вертикалі влади, вона була організована і дозована, кожний знав своє місце, знав ціни, і корупція була менш ризикована – якщо людина щось обіцяла, вона це робила». О.ПАСХАВЕР відзначив, що після того, як Л.КУЧМА перестав бути Президентом, «корупційну вертикаль влади» було зруйновано, держава різко ослабла, і оскільки засади корупції лежать у суспільстві, а не у бюрократії, то корупція не зменшилася, а змінилася. «Дозування зникло, оскільки зникла вертикаль влади - корупцією займаються ті, хто в тій вертикалі не могли цього робити. Підвищилися ризики і ціни. Корупція стала менш відповідальною - в тому сенсі, що можна взяти гроші і не виконати. Виникло відчуття, що корупція зросла і стала неорганізованою», - підкреслив він.
Експерт також відзначив, що йому складно сказати, який з варіантів корупції гірший. «За умов, коли суспільство приймає корупцію, законодавство будується під хабаромісткі функції. Будь-який закон деформується з урахуванням того, щоб можна було брати хабарі. Нам хочеться змінити цю систему, але в принципі це неможливо. Ця ситуація може змінитися, або якщо суспільству буде не ліньки контролювати владу і бюрократію, або революційним шляхом. Безперервна боротьба з корупцією не приведе до її викорінення, однак допоможе уникнути того, щоб корупція поглинула все суспільство», - підкреслив О.ПАСХАВЕР.
Член ради Союзу підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств Олександр КІРШ погодився з думкою попередніх експертів про те, що хабарі дійсно стали дорожчими. За його словами, «раз «бандитам - в`язниці», то зросли ризики у корупціонерів. Водночас влада не діє, що також є зловживанням».
Також О.КІРШ відзначив, що в умовах кризи і неплатежів обкладати підприємців всіма податками – і ПДВ, і податком на прибуток - непробачно. «Україна – єдина країна в світі, де існує податок на інфляцію, на дорожчання – на нього фактично перетворюється податок на приріст наднормативних залишків, яких у період кризи ніхто не накопичує, водночас все дорожчає», - відзначив він.
О.КІРШ підкреслив, що замість того, щоб відміняти податки, парламент опікується іншими питаннями, змушуючи уряд вручну коригувати оподаткування, що не завжди законно. «Тому що парламент не встигає, а ці коригування потім відміняються або Президентом, або судами. Але ті, хто за час дії якоїсь не цілком законної постанови або розпорядження встигли піти у тінь, з тіні вже не повернуться. Це дорога в один кінець, і таким чином провокується тінізація економіки», - сказав він.
Голова Ради підприємців при Кабінеті міністрів України Оксана ПРОДАН нагадала, що з 1 січня 2010 року набирає чинності норма закону про безпеку і якість продукції, яка забороняє продаж на ринках м`яса або молока, виробленого в домогосподарствах. За її словами, уряд з подачі Держкомпідприємництва підготував законопроект про відстрочення набуття чинності цього закону, але навіть якщо парламент його не прийме, Кабмін у будь-якому разі заблокує набуття чинності цього закону. «І я хочу повідомити людей, що вони і з 1 січня зможуть реалізовувати на ринках м`ясомолочну продукцію, виготовлену у своїх домогосподарствах», - підкреслила О.ПРОДАН.
«Ще одна проблема — нові монополісти на ринку — комунальні підприємства. Автотранспорт, кладовища, аптеки, ринки – органи місцевої влади створюють ці підприємства, а потім вони підминають під себе всю галузь. Сьогодні в Україні мерами створено 7 тисяч комунальних підприємств, під які віддано всі гроші міських бюджетів, і боротися з цим неможливо», - сказала вона.
