Про це УНІАН повідомили в прес-службі Верховної Ради України.
Зокрема, за даними прес-служби, В.Литвин направив до Конституційного Суду України лист з інформацією щодо конституційного подання 51 народного депутата стосовно конституційності положень чинного Регламенту про порядок обрання керівника парламенту.
«Народні депутати України, які звернулися із конституційним поданням, вважають зазначені норми Регламенту такими, що обмежують право Верховної Ради України у здійсненні передбачених частиною першою статті 88 Конституції України повноважень вільно обирати та відкликати відповідних посадових осіб парламенту», - йдеться у листі.
В.Литвин зазначає, що системний аналіз відповідних норм Конституції та Регламенту в контексті порушених в конституційному поданні питань свідчить про наступне. Так, згідно статті 88 Конституції, Верховна Рада обирає зі свого складу голову ВР, який здійснює повноваження, передбачені цією Конституцією, у порядку, встановленому законом про Регламент Верховної Ради.
«При цьому Основний Закон не містить застережень та об’єктивно не в змозі регулювати спосіб та порядок проведення голосування з питань обрання та відкликання посадових осіб Верховної Ради України, в тому числі її голови», - зазначається у листі.
В.Литвин звертає увагу, що Закон «Про Регламент Верховної Ради України» є спеціальним нормативно-правовим актом, яким встановлені процедури здійснення Верховною Радою конституційних повноважень у разі обрання на посаду та відкликання з посади голови ВР.
«Норми частини п’ятої та шостої статті 75, а також частини четвертої статті 77 Регламенту встановлюють єдині вид і спосіб голосування з зазначених питань, оскільки головна мета таємного голосування бюлетенями означає спосіб захисту дійсного волевиявлення народних депутатів України під час голосування за кандидатуру голови Верховної Ради України на альтернативній основі, а також у разі його відкликання з посади», - підкреслює В.Литвин.
Обраним головою Верховної Ради вважається кандидат на посаду, який отримав за встановленою Регламентом процедурою більшість голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради. Зазначена норма кореспондується зі статтею 91 Конституції України, згідно з якою ВР приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених цією Конституцією.
«Встановлення таємного голосування для обрання голови Верховної Ради України, а також розгляд питання про його відкликання, за умови, що бюлетені для таємного голосування одержали не менше двох третин народних депутатів України від їх фактичної чисельності, має на меті створити умови максимально вільного волевиявлення народних депутатів України, забезпечити особисте голосування кожного члена парламенту, що повинно відображати об’єктивність і неупередженість їх позицій, а також спрямоване на досягнення конституційно-правового результату. Закріплений у Регламенті спосіб голосування жодним чином не обмежує повноваження парламенту самостійно приймати рішення з таких процедурних питань, і, безперечно, це питання його внутрішньої організації роботи, які не можуть піддаватися конституційному нормоконтролю», - підкреслюється у листі.
В.Литвин зазначає, що, посилаючись на Рішення Конституційного Суду від 17 жовтня 2002 року, суб’єкт права на конституційне подання стверджує, що в Конституції України відсутня така категорія, як «фактична чисельність народних депутатів України», а рішення повинні прийматися незалежно від того, скільки народних депутатів не брали участі у голосуванні або не одержали відповідні бюлетені.
«Встановлений статтями 75 та 77 Регламенту порядок особистої участі народних депутатів України у голосуванні бюлетенями із зазначеного питання виключає передачу карток іншим народним депутатам, що стало прикрою практикою «голосуванням за іншого» та є прямим порушенням частини третьої статті 84 Конституції України, що, мабуть, цілком влаштовує народних депутатів України, які є авторами конституційного подання», - йдеться у листі.
Проте, зазначає В.Литвин, змінити існуючий регламентний порядок голосування шляхом подачі бюлетенів, коли йдеться, зокрема, про обрання голови ВР та відкликання його з посади, має право тільки Верховна Рада за правилами законотворення із відповідним підтвердженням за підписом Президента України.
Конституційний Суд України неодноразово звертав увагу на те, що перелік питань, що мають регулюватися виключно законами України, має імперативний характер, серед яких, зокрема, належать організація і порядок діяльності Верховної Ради України, зазначив спікер.
В.Литвин нагадав, що у своєму рішенні від 1 квітня 2008 року (справа про Регламент Верховної Ради України) Суд наголосив, що саме у такий спосіб Конституція України встановила, що лише Верховна Рада у відповідному законі має право визначати організацію і порядок діяльності органу законодавчої влади та статус її посадових осіб.
«Отже, намагаючись довести неконституційність встановленого порядку голосування із зазначених питань та проведення у цьому разі відкритого голосування картками, суб’єкт права на конституційне подання сподівається, що Конституційний Суд України вправі визнати внутрішню організацію встановленої процедури таємного голосування такою, що суперечить статтям 6, 19, 91 Конституції, що не призводить до поновлення іншої форми голосування, оскільки Верховна Рада України повинна заповнювати прогалину у своєму Регламенті», - зазначається у листі.
В.Литвин вважає, що суб’єкт права на конституційне подання не врахував, що регулювання внутрішньої організації роботи парламенту знаходиться поза межами законодавчо визначеної компетенції органу конституційної юрисдикції, на що неодноразово вказував Конституційний Суд України у своїх правових позиціях. Конституційний Суд України виходить з того, що він «не має права втручатися у політичні та внутрішньоорганізаційні питання діяльності Верховної Ради України, вдосконалювати чинні нормативні акти, заповнювати наявні в них прогалини».
В.Литвин вважає, що змінити таку правову позицію, що пропонує група народних депутатів України, означало б втручання у компетенцію Верховної Ради, яка приймає закони.
«Отже, виходячи із вказаних обставин, відсутні підстави для здійснення нормоконтролю щодо окремих положень статей 75 та 77 Регламенту Верховної Ради України, згідно яких встановлено порядок та процедуру обрання голови Верховної Ради України та відкликання зазначеної посадової особи, оскільки це питання виключно внутрішньої організації діяльності єдиного органу законодавчої влади», - наголошує В.Литвин.
Як повідомлялося, В.Литвин заявляв, що не підпише мовний закон, скандально прийнятий більшістю за його відсутності 3 липня.
4 липня ВР замінила процедуру таємного голосування бюлетенями відкритим поіменним голосуванням при відкликанні й призначенні голови парламенту. Згідно з прийнятим документом, спікер обирається та звільняється з посади шляхом відкритого голосування більшістю народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради (мінімум 226 голосів).
5 липня 51 депутат від Партії регіонів попросив Конституційний Суд оцінити відповідність Конституції норм закону «Про регламент Верховної Ради України» у частині таємного голосування при призначенні й відкликанні голови парламенту.
