Як повідомили УНІАН в прес-службі “Батьківщини”, відповідне звернення до КС підписали 67 народних депутатів - членів фракції.
На думку суб’єкта конституційного подання, «положення Закону України № 5029-VI є такими, що не відповідають Конституції України, яка є вираженням суверенної волі Українського народу – громадян України всіх національностей».
Депутати вказали на те, що закон є дискримінаційним стосовно мов меншин, котрі компактно мешкають на території України, але з невідомих причин вони не були включені до закону про мови, який дає перелік лише 18 мов меншин.
У зверненні до КС депутати зазначили: «Відповідно до Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження».
Крім того, як зазначається у зверненні, Конституція України та чинне законодавство України про національні меншини, міжнародні договори, до яких приєдналася Україна, гарантують вільний розвиток, використання і захист усіх мов національних меншин, що живуть на території України. Таким чином, прийнятий закон про мови суперечить міжнародним угодам, які ратифікувала Україна.
Депутати також зазначили, що відповідно до Конституції України, порядок застосування мов визначається виключно законом, а не рішеннями органів місцевого самоврядування, як передбачено новоприйнятим законом про мови.
«Згідно з Конституцією України як державоутворюючого акта Українського народу державною мовою в Україні є українська мова. Положення Конституції України зобов’язують застосовувати державну – українську мову як мову офіційного спілкування посадових і службових осіб при виконанні ними службових обов’язків, в роботі і в діловодстві тощо органів державної влади, представницького та органів місцевого самоврядування, а також у навчальному процесі в державних і комунальних навчальних закладах України», - говориться у зверненні.
Загалом, з контексту положень статті 14 Закону про мови вбачається надання можливості домінуванню регіональної мови, тобто російської, над державною, а українська мова набуває другорядного значення.
Виходячи з Закону України „Про Конституційний Суд України“ завданням Конституційного Суду України є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України. Саме тому зміст рішень Конституційного Суду України і його правові позиції мають бути спрямовані на неухильне дотримання духу і букви нормативних положень Конституції України.
Депутати фракції переконані, не може бути виключень, зокрема щодо статусу і ролі української мови як мови державоутворюючої нації.
Довідка УНІАН. 3 липня Верховна Рада України прийняла закон "Про засади державної мовної політики", що викликало хвилю протестів по всій Україні. Опозиція заявляла, що закон прийнятий з істотними порушеннями.
Закон дозволяє використовувати російську мову в офіційному діловодстві в регіонах, не менш як 10% жителів яких говорять цією мовою.
10 серпня закон «Про засади державної мовної політики» набув чинності.
При цьому Президент Віктор Янукович 8 серпня відразу після підписання цього резонансного закону створив робочу групу з його доопрацювання.
