Про це повідомив керівник робочої групи із супроводу законопроекту, один з його авторів, народний депутат від «Батьківщини» Андрій Шевченко, поінформували у його прес-службі.
Законопроект внесений групою депутатів, серед яких представники як провладних, так і опозиційних фракцій – Юрій Мірошниченко, Григорій Немиря, Сергій Тігіпко, Ірина Луценко, Іштван Гайдош, Мустафа Джемілєв.
«Це рішення – в інтересах громадян і відкриває шлях до голосування за закон у сесійній залі, - зауважив Шевченко. – В умовах згортання громадянських прав і свобод ми віримо, що наш закон дозволить зберегти право на мирний протест».
На тему: УДАР запропонував Раді ще один законопроект про мирні зібрання
Законопроект 2508-а деталізує передбачене Конституцією право на мирні збори і вносить зміни до 9 чинних законів. Він, зокрема, вилучає з Кодексу про адмінправопорушення статті про покарання організаторів та учасників акцій протесту. Низка положень включена за наполяганням громадських активістів: закон містить обмежений перелік підстав для заборони мирних зборів, гарантує право на контрзібрання, скасовує дію застарілого Указу Президії ВР СРСР «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій». За текстом, організатори зібрань мають повідомляти владу про свої плани за 48 годин, але законопроект гарантує і право на спонтанні зібрання – без попереднього повідомлення.
Приймаючи рішення, комітет обирав між цим законопроектом та альтернативним документом від групи депутатів з «УДАРу». Проект №2508-а підтримали як більш узгоджений поміж представниками парламенту, зацікавлених відомств і громадських активістів.
«Ухвалення закону про мирні зібрання – на контролі в Раді Європи, - нагадав голова постійної делегації ВР України в ПАРЄ, депутат від Партії регіонів Іван Попеску. – Я підтримую 2508-а, оскільки під ним є підписи представників і коаліції, й опозиції. Він має шанси отримати найбільше голосів у сесійній залі».
У прес-служба Шевченка зауважили, що, починаючи з 2010 року, в Україні стрімко зростає кількість заборон на проведення мирних зборів. У Києві діють судові заборони на вуличні акції на вулицях Лютеранська, Банкова та біля приміщення Генпрокуратури. Майже у 100 населених пунктах діють свої місцеві положення, які обмежують мирні збори.
11 квітня Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Веренцов проти України» зобов’язав Київ законодавчо закріпити право на мирні збори.
Як повідомляв УНІАН, минулий склад Верховної Ради намагався ухвалити закон "Про порядок організації та проведення мирних заходів". Проте через тиск опозиції і громадських організацій остаточна редакція документа так і не з'явилася.
