Сьогодні машина російської пропаганди працює проти України особливо інтенсивно. Розгляньмо три головні інформаційно-психологічні операції, які Москва проводить в ці дні.
"Зв'язок ІДІЛ з Україною". Після теракту у "Крокусі" Москва робить все можливе, щоб звинуватити в цьому Україну. Навіщо це Кремлю?
По-перше, потрібно підтримувати градус антиукраїнської істерії у самій РФ. По-друге, треба відвести увагу від провалу власних спецслужб, які так запекло викривали "підступи англосаксів", що прогледіли ІДІЛ у Підмосков’ї. Ну, а, по-третє – і це вже прямо стосується нас – Кремлю життєво необхідно дискредитувати Україну перед нашими західними партнерами, а також країнами Глобального Півдня, для яких співпраця з ІДІЛ – річ абсолютно неприпустима.
Реальних доказів зв’язку України з ІДІЛ не існує в природі, тому Москва генерує інформаційний шум, покликаний дезорієнтувати різні аудиторії.
Облудні звинувачення на адресу Києва лунають з вуст російських посадовців і "корисних ідіотів" з-поміж маргінальних західних діячів.
Тим часом ботоферми поширюють у соцмережах фейки та пропагандистські меседжі відповідного змісту, намагаючись вплинути на громадську думку західних суспільств.
Наразі ця ІПСО наближається до логічного провалу: теорія про "український слід" у "Крокусі" залишиться черговою путінською нісенітницею.
"Великий російський наступ". Від початку 2023 року ми все частіше чуємо або читаємо про "оточення Харкова", "прорив на Суми", "другий похід на Київ", а віднедавна – про те, що окупанти ось-ось підуть у "великий наступ" і дійдуть аж до Дніпра. Офіційним речникам Сил Оборони не позаздриш: щойно вони спростовують черговий фейк, як російські дезінформвійська вкидають нову порцію брехні. Втім, саме так творяться російські пропагандистські наративи. Десятки й сотні фейків-одноденок покликані створити у нас відчуття, що наші справи кепські і катастрофа невпинно наближається.
Одночасно із прогнозами нашої "неминучої поразки" ворог посилено просуває наратив про те, що Захід, мовляв, "зливає Україну". Цю пісеньку росіяни співають вже третій рік поспіль в надії змусити нас почуватись покинутими напризволяще і замислитись, а чи варто чинити опір агресору? Як і у попередньому випадку, цей наратив ґрунтується на фейках і маніпуляціях. Ті, хто просувають меседж "Все пропало!", не згадують, наприклад, ані про "снарядну ініціативу" Чехії, ані про те, що українські пілоти вже завершують навчання на F-16. Навіть ідею Еммануеля Макрона про відправку в Україну французьких військ російська пропаганда подала, як черговий привід для нагнітання паніки.
"Узурпатор Зеленський". Втім, чи не головною ціллю російських дезінформаційних атак зараз є президент Володимир Зеленський. Він, мовляв, є "узурпатором", який свавільно "скасував вибори", щоб лишитись на посаді. Цей наратив – частина операції "Майдан-3", про яку попереджала наша розвідка ще у лютому поточного року.
"Вболівати" за нашу демократію росіяни взялися не просто так. Москві не вдалося переконати українців в тому, що вони – частина "русского мира", і що окупантів треба зустрічати з хлібом-сіллю.
Тепер російська пропаганда сподівається зруйнувати нашу єдність зсередини: налаштувати українців проти керівництва власної держави, а в ідеалі – підбурити до бунту проти "узурпатора Зеленського" в тилу, аби скористатись цим на фронті.
Втім, ця операція свідчить про те, наскільки погано у Москві розуміють українців. Як свідчать соціологічні опитування, абсолютна більшість громадян вважають, що вибори під час війни – не на часі.
Але як зорієнтуватися, де ворожий наратив, а де – складні реалії воєнних часів?
Передусім, по інформацію варто звертатись до офіційних джерел. І це, як ви розумієте, зовсім не про анонімні телеграм-канали, "експертів" з усіх питань на Ютубі, Тік-Ток блогерів тощо.
А, по-друге, треба відстежувати власну реакцію: якщо певна інформація провокує у вас паніку, відчуття безвиході, бажання опустити руки – скоріш за все, цей "вкид" підготували для вас у Кремлі.
Цей матеріал підготовлено в рамках "Всеохопної інформаційно-просвітницької кампанії з протидії дезінформації", що впроваджується УНІАН та Smart Angel у співпраці з експертними організаціями за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю редакції і не обов'язково відображає позицію ЄС.
Максим Віхров, аналітик Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
