Є щось унікально українське в конституційній кризі, яку в країні спровокувало рішення Конституційного суду. В країнах Євросоюзу судові рішення зазвичай повинні бути добре юридично обґрунтованими. Але це зовсім не обов'язково в Україні, судова система продовжує потопати в корупційних підозрах.
Про це в статті для Atlantic Council пише аналітик і колишній голова підрозділу Єврокомісії Віллем Альдерсхофф. Вже досить довго зберігаються твердження, що українські суди виносять вироки під політичним тиском або згідно з особистими інтересами окремих суддів. Впродовж останніх тижнів колишній голова Конституційного суду Станіслав Шевчук публічно заявив, що деякі судді відомства "отримують гроші за певні рішення".
Читайте такожВихід з конституційної кризи: комітет рекомендує Раді відновити повноваження НАЗКЗ 2014 року Україна досягла значного успіху в проведенні реформ державного апарату й багатьох інших аспектів щоденного життя. Але судова система країни виявилася стійкою до змін. В результаті опитування постійно виявляють, що українці не довіряють їй. Такі ж настрої поширені серед бізнес-спільноти. А потенційні іноземні інвестори часто вказують на проблему верховенства закону як на головну причину, чому вони не вкладають гроші в Україні.
Дані системи декларування активів говорить, що 11 суддів Конституційного суду, відповідальних за ухвалення скандального рішення, а також члени їхніх сімей володіють активами, які перевершують їхні офіційні зарплати. Тому цілком логічно можна дійти висновку, що вони не відповідають "високим моральним стандартам" і "професійній етиці", як того вимагає український закон. Є також серйозні питання щодо дотримання процедурних вимог під час їхнього призначення на посади. Зокрема це стосується вимоги конкретності відбору.
Судді Конституційного суду належать до ширшої системи, яка лишається надзвичайно уразливою до маніпуляцій з боку Москви чи українського класу мільярдерів. Після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах в квітні 2019 року стало очевидно, що лояльні до Кремля політики з партії "Опозиційна платформа - За життя", а також інші проросійські сили утворили нечестивий альянс з українськими олігархами. Вони переслідують спільну мету зірвати європейську інтеграцію України.
Читайте такожВенеціанська комісія підготувала для Ради шість пропозицій для вирішення конституційної кризиСаме скарга лояльних до Кремля депутатів призвела до ухвалення скандального рішення Конституційного суду анулювати обов'язкове декларування активів. Низка подібних скарг на інші важливі реформи чекають розгляду. Тож є серйозний ризик, що Конституційний суд продовжить знищувати весь антикорупційний прогрес України після Революції Гідності.
"Міжнародні партнери України тепер повинні усвідомити, що країна постала перед екзистенційною загрозою для її існування як демократії. Не буде перебільшенням заявити, що наслідки нинішньої конституційної кризи такі ж серйозні, як скрутне становище країни в революційні часи масових протестів й жорстоких заходів проти них взимку 2013-2014 років", - вважає автор.
В ті часи українці виходили на вулиці на захист основоположних прав людини й європейських демократичних цінностей. І активна участь Євросоюзу їм допомогла. З 2014 року послідовним елементом політики ЄС щодо України була повага до давніх прагнень українського народу жити в країні, де закони ухвалюються демократичним шляхом і застосовуються до всіх. Нинішня екзистенційна криза в Україні вимагає аналогічного підходу підтримки з боку ЄС, який би продемонстрував детальне розуміння викликів, перед якими країна постала. Це потрібно зробити в тісній співпраці зі США і МВФ. Фонд лишається головним українським донором.
Своїм рішенням український Конституційний суд показав, що він не здатен об'єктивно й незалежно виконувати свої функції. Його дії, а також статус і мотиви окремих суддів - достатня причина для позбавлення рішення за 27 жовтня будь-якої конституційної легітимності. 9 грудня у своїй відповіді на запит президента Володимира Зеленського Венеціанська комісія жорстко розкритикувала рішення українського Конституційного суду, а також вказала на конфлікт інтересів у випадку деяких суддів.
Читайте такожЄвродепутат вважає, що криза довкола КС - це питання парламенту, а не президентаНажаль, немає жодної можливості подати апеляцію на скандальне рішення КСУ через наявні законні канали. Також фактично немає жодних шансів, що справу можна передати на розгляд Європейського суду з прав людини в Страсбурзі. Тож лише український парламент може вирішити цю кризу. Це означає, що потрібно буде схвалити закон, який дозволить змінювати склад Конституційного суду.
Нові ж судді обов'язково повинні бути обрані на основі жорстких критеріїв. Дуже важливо, щоб у процесі відбору брали участь міжнародні експерти заради забезпечення прозорості. Моделлю може стати процес призначення суддів Вищого антикорупційного суду України в 2018 році. Цей досвід може допомогти Україні вирішити проблему й з КСУ.
Схоже, головним полем битви конституційної кризи буде український парламент. Президент Зеленський формально має більшість у Верховній Раді і може "укласти союз з низкою менших проєвропейських партій". Однак, лишається не відомим, скільки депутатів насправді вирішать стати на бік олігархічних і лояльних до Кремля інтересів. Існує реальна загроза, що вирішальна кількість парламентарів захочуть заблокувати будь-які зусилля вирішити нинішню кризу, яку влаштував КСУ.
Читайте такожРада повернула кримінальну відповідальність за недостовірне декларування (відео)І ось тут партнери України на Заході включно з Євросоюзом можуть зіграти ключову роль. Вони можуть показати окремим депутатам, що відмова від участі в боротьбі з деконструкцією української антикорупційної системи буде мати серйозні наслідки. Багато українських політиків, які просувають поточні зусилля, націлені на опір переходу до суспільства з верховенством закону, мають рахунки, власність й бізнес в країнах Євросоюзі. Брюссель таким чином може запроваджувати персональні санкції проти таких людей. Він не повинен вагатися у застосуванні таких інструментів в разі потреби.
Конституційна криза в Україні: що відбувається
- 27 жовтня Конституційний суд за поданням 47 народних депутатів ухвалив рішення, яким скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за недостовірне декларування.
- Також КС визнав неконституційними положення законів про перевірку е-декларацій чиновників і скасував повноваження НАЗК з перевірки декларацій та виявлення конфлікту інтересів.
- 29 жовтня Зеленський вніс на розгляд Верховної Ради як невідкладний проект закону «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства» (№ 4288), яким пропонується припинити повноваження суддів КС. У законопроекті йдеться, зокрема, що рішення КС від 27 жовтня є «нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийнято суддями Конституційного суду України в умовах реального конфлікту інтересів».
- Голова КС Олександр Тупицький заявив, що пропозиції президента прямо суперечать Конституції.
- Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков зазначає, що рішення Конституційного суду України фактично дозволяє здійснювати корупційні правопорушення саме чиновникам.
