Сліди Лаетолі – найдавніші відомі сліди предків людини, які збереглися на території сучасної Танзанії. Ця унікальна пам’ятка віком у 3,6 млн років ризикує назавжди зникнути через природну ерозію поверхні, спричинену посиленням дощів в регіоні.
Сліди Лаетолі стали одним із об’єктів культурної спадщини людства, за захист якого має взятися Фонд захисту культури Британської Ради. Безпосереднім виконавцем проекту є Університет Сент-Ендрюса (Шотландія).
Захист полягатиме у тому, аби задокументувати сліди у цифровій формі, а також зафіксувати місцеві історії, міфи та ритуали, які пов’язані з місцями слідів.
Що відомо про сліди Лаетолі
Лаетолі (Laetoli) – це місцевість на півночі Танзанії, приблизно посередині між озером Вікторія та горою Кіліманджаро. У 1978 році тут були виявлені відбитки ніг прямоходящих гомінідів, що жили близько 3,6 млн років тому.
Близько 3,6 млн. років тому виверження сусіднього вулкана засипало землю тонким шаром попелу. Попіл, перетворившись під дощем на твердий туф, зберіг відбитки ніг гомінідів. Завдяки стабільності місцевого клімату ці відбитки у відносно хорошому стані збереглися до сьогодні.
Відбитки викликали бурю у науковому світі, оскільки, на відміну від викопних решток, дали можливість вивчити механізм ходьби і будову м'яких тканин стопи древніх гомінідів. Істоти, що залишили сліди в Лаетолі, були відносно низькорослими або коротконогими. На відміну від сучасної людини, під час ходьби вони спиралися не так на передні відділи стопи, але в п'яти. Точне уявлення про ходу істот з Лаетолі та її місце в еволюції ходьби від мавпи до людини залишається предметом наукових суперечок досі.
