Мавпи-носачі регулярно потрапляють до рейтингів найдивакуватіших тварин планети. Їхній видатний ніс не тільки має дивний вигляд з естетичного погляду, а й довгий час ставив у глухий кут зоологів.
І ось група дослідників з Австралії запропонувала досить переконливу відповідь на питання, навіщо природа обдарувала цей вид настільки сумнівною прикрасою. Результати дослідження опубліковано в журналі Scientific Reports.
Мавпи-носачі або по-науковому Nasalis larvatus - доволі великі тварини, які мешкають у мангрових лісах острова Калімантан (Борнео), розділеного між Індонезією, Малайзією і Брунеєм. Науковці із "сусідньої" Австралії провели 3D-сканування 142 черепів носачів і ще трьох споріднених їм приматів (для порівняння). Вчених особливо цікавили розміри і форми ніздрів, а також носової порожнини у цих тварин.
"Ми використовуємо дані черепно-носових досліджень, щоб оцінити, чи потрібні мавпам-носачам великі носи для візуальних та/або акустичних сигналів іншим особинам", - пояснили дослідники.
Перевірка показала, що у самців Nasalis larvatus носи в середньому на 26% більші, ніж у самиць. Причому у самців ніс продовжує рости після статевого дозрівання, а у самиць - ні.
Вчені підтвердили свою гіпотезу, що великий ніс є ознакою статевого дозрівання самців і візуально показує домінуючого самця в групі.
Крім того, незвична будова порожнин носа дає змогу самцям носачів видавати глибші та гучніші звуки, що потрібно для приваблення самиць і загалом корисно в умовах густих мангрових заростей, де мавпам важко знаходити одне одну візуально. Гучні крики - досить ефективний спосіб комунікації в непролазних заростях.
Крім привадлення "невидимих" у кущах самиць розкотистий голос дає можливість носачам-самцям влаштовувати голосові поєдинки без прямого мордобою і так ділити територію і тих самих самиць.
Інші цікаві новини зі світу науки
Як писав УНІАН, в Англії вчені знайшли стародавнього хробака, який був м'ясоїдним хижаком і висовував свою горлянку, щоб упіймати і з'їсти здобич. Дослідники кажуть, що цей морський черв'як жив на морському дні приблизно 425 мільйонів років тому, коли регіон перебував під водою.
Також ми розповідали, що орли, міграційні маршрути яких проходять через Україну, змінили маршрути польоту, щоб уникнути територій, які постраждали від війни. Так, дані GPS показали, що великий підорлик не тільки робив більші обльоти після початку вторгнення, а й "скорочував зупинки на піт-стопах для відпочинку і дозаправки або взагалі уникав їх". При цьому птахам знадобилося більше часу та енергії, щоб дістатися до місць розмноження.
