этот материал доступен на русском

МВС: 95% злитих через Telegram-бот особистих даних українців – за 2005, 2008 і 2012 роки

03:33, 17 травня 2020
Наука та IT
2508 0
Ілюстрація / REUTERS

Витік особистих даних українців через Telegram-бот, який сколихнув громадськість, є неприпустимим. Однак в Україні, де продається дуже багато, іноді й правосуддя, законність, чесність, – існує також продаж персональних даних.

Про це заступник глави МВС Антон Геращенко розповів в інтерв'ю сайту "Сьогодні".

"Бази даних "зливали", починаючи з початку 2000-х. Якщо зайти в інтернет і почитати оголошення, є величезна кількість різних баз даних, то Мін'юсту, то ще когось. У нас величезна кількість різних правоохоронних органів та інспекцій має доступ до баз даних. Наприклад, НАБУ підключене до всіх систем довіреностей, систем інформацій про реєстри нерухомості, транспортних засобів. Таке ж підключення є у НАЗК. І як ці антикорупційні органи використовують дане підключення, це ще слід перевірити, зокрема в межах слідства", – говорить заступник міністра.

Читайте такожВитік персональних даних українців: кіберполіція не знайшла ознак злому сервісу "Дія"

З його слів, були випадки "витоку" і в системі Міністерства внутрішніх справ.

"У нас є чотири кримінальні справи, зокрема по співробітниках МВС. Зокрема, одну з таких справ було розпочато торік у лютому проти одного високопоставленого співробітника інформаційної служби МВС, якого з товаришем було викрито у продажу даних для різноманітних охоронних структур, банків тощо. Тобто існує певний ринок із перевірки даних платоспроможності, благонадійності тих чи інших осіб. Необхідно, щоб кожен такий випадок отримував оцінку кримінальним чином. Прокуратура і ДБР такі справи ведуть. Ми цього не приховуємо", – підкреслив Геращенко.

Торкнувшись теми гучного зливу даних останніх днів, чиновник зауважив, що насправді 95% інформації, яка була в цьому боті, – за 2005, 2008 і 2012 роки.

"Я навіть заради інтересу перевірив себе, нічого там нового нема. Також хочу сказати, що на сьогодні держава, з одного боку, декларує захист персональних даних, а з іншого, в інтернеті вивішено півтора мільйони декларацій чиновників, депутатів, де вказані всі їхні статки, достатки, гроші на рахунках і готівку. Про яку приватність ми можемо казати? Є реєстр Міністерства юстиції, офіційно за законом відкритий 2016 року, за яким, здається, за 21 грн ви можете зайти і подивитися власність, яка є на будь-якому громадянинові країни, залишивши інформацію, хто дивився. Тоді у мене запитання: давайте визначимося, ми закриваємо інформацію чи ми її за законом розкриваємо для всіх?", – сказав Геращенко.

Як повідомляв УНІАН, днями в інтернеті з'явилося кілька Telegram-каналів, які розповсюджують персональні дані громадян. Зокрема, в мережі з'явилася інформація про дані 26 млн водійських посвідчень. В мережі активно почали поширюватися фейки, що ця інформація пов'язана з роботою додатка «Дія».

12 травня Міністерство цифрової трансформації спростувало чутки про «злиття» персональних даних з мобільного додатку для оцифрованих документів «Дія».

«Додаток не має власної бази даних і не нагромаджує таку інформацію (мобільний додаток лише відображає інформацію з реєстрів). В Україні 9,5 млн водійських посвідчень, 6,5 млн з яких відображаються в додатку «Дія», - заявили в міністерстві.

Також 12 травня поліція відкрила провадження за фактом витоку персональних даних громадян на одному з анонімних Telegram-каналів.

13 травня, прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час Години запитань до уряду заявив, що витік персональних даних українців, які днями з'явилися у відкритому доступі в одному з Telegram-каналів, стався ще півроку тому і не має нічого спільного з мобільним додатком для оцифрованих документів «Дія».

Державне бюро розслідувань розпочало розслідування причетності посадовців Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби до витоку персональних даних українців.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter