Закарпаття є багатонаціональним краєм і в новій історії України важко пригадати хоч один випадок міжнаціональної ворожнечі в області. Все мирно і дружньо, купа міксованих шлюбів і самі закарпатці доволі багатомовні.
Непорозуміння сталися на ґрунті прийняття закону «Про освіту»,у якому Угорщині не сподобалася 7-ма стаття, яка стосується мов викладання. Угорщина вважає, що законом обмежуються права нацменшин на право здобувати освіту рідною мовою. Справа дійшла до Венеціанської комісії і згодом пристрасті почали вщухати. Все вирішувалося на дипломатичному та законодавчому рівні.
Одного разу у будівлю вкинули коктейль Молотова, а іншого – підклали вибухівку
Однак сталися два вкрай неприємні інциденти навколо будівлі Товариства угорської культури Закарпаття. Одного разу у будівлю вкинули коктейль Молотова, а іншого – підклали вибухівку. І хоч в обох випадках силові структури доволі оперативно вирахували виконавців та замовників підпалу та підриву, Угорщина отримала черговий козир в тому, щоб показати світові, як в Україні не люблять угорців. Ну, а після звинувачень були заклики про введення на території Закарпаття місії Організації безпеки та співробітництва в Європі.
Спочатку про цю місію говорив заступник голови Товариства угорської культури Закарпаття, заступник голови Закарпатської облради Йосип Барто. «Громадському радіо» він повідомив, що вже мав зустріч з представником місії ОБСЄ Джорджіо Зельковичем. «Ми домовилися з ним, що після проведеного моніторингу він зробить пропозицію своїм керівникам, щоб на Закарпатті на постійній основі працювали представники ОБСЄ, - цитує Барто «Громадське».
Потім голова Товариства угорської культури Закарпаття, український нардеп від БПП Василь Брензович зустрічався з главою МЗС Угорщини ПетеромСіярто і під час зустрічі зновуж таки йшлося про необхідність введення місії ОБСЄ в Закарпатті. А потім вже сам Сіярто на сайті партії «Фідес» розповів, що він мав розмову з генсеком ОБСЄ і той запевнив, що в Закарпатті працюватиме моніторингова місія ОБСЄ у складі 12 чоловік.
Це трошки дивно, бо навіть в Закарпатській ОДА про це нічого не знають. "Не було пропозицій до адміністрації про відкриття постійної моніторингової місії. І адміністрація не давала погодження", - розповів «Громадському радіо» начальник управління інформації Ярослав Галас.
Останнім часом і Йосип Барто вже не перестає пояснювати, що ніякого заклику до обов’язковоговведення на Закарпаттімісії ОБСЄ не було. Була пропозиція моніторингу.
Як пише закарпатське інтернет-видання Prozak.info, «Насправді, присутність місії ОБСЄ в Закарпатті апріорі визначає наш регіон як потенційно небезпечний. Така собі гаряча точка на карті України. І зрозуміло, що в гарячу точку не приїде жодний інвестор. Так само відомства закордонних справ країн світу не рекомендуватимуть відвідувати цю "гарячу точку" своїм громадянам. Тобто, Закарпаття може втратити і інвесторів, і туристів».
Справа в тому, що наразі в Ужгороді сталася низка нападів з боку українських націоналістів на громадських активістів
Здавалося б, невже дійсно на Закарпатті така ситуація, щоб уряди країн не рекомендували сюди їхати своїм громадянам? З точки зору сусідів України виходить, що така. Буквально у середу на сайті Консульства Угорської Республіки з'явилося повідомлення, у якому не рекомендується відвідувати Закарпаття громадянам Угорщини від 16 до 18 березня. Справа в тому, що наразі в Ужгороді сталася низка нападів з боку українських націоналістів на громадських активістів. Окрім того, у ці дні націоналісти проводитимуть марш в честь чергової річниці Карпатської України. Зазвичай на таких маршах лунають відверті антиугорські лозунги і з цього приводу свого часу народний депутат Василь Брензович вже виступав у парламенті.
І все ж, чи є відмінність між місією та моніторингом ОБСЄ? Адже у нашій країні є місія ОБСЄ і її діяльність поширюється на всю Україну. Найближчий офіс ОБСЄ знаходиться в Івано-Франківську і вже йшла мова про те, що представники цього офісу ОБСЄ просто будуть вести час від часу моніторинг дотримання прав нацменшин в Закарпатті. Відкриття ж нової спеціальної місії ОБСЄ в Закарпатті – це вже більш серйозно.
Ось, що з цього приводу нам розповів експерт Комітету виборців України Дмитро Тужанський, чия організація співпрацює з ОБСЄ, а він сам працював у одній з місій цієї організації, але не моніторинговій, яка зараз діє в Україна, а у спостережній за виборами:
«Потрібно розуміти, що за стандартами і нормами ОБСЄ, місія – це дуже чітке поняття. Її започаткування, розміщення, переміщення, розширення чи закриття і так далі – кожен крок відбувається за дуже чіткою та ретельною процедурою. Ключові рішення, як то заснування місії та її розміщення, ухвалюється консенсусом усіх 57 країн-членів ОБСЄ. Члени будь якої з місій працюють за чітко прописаними стандартами. Кожна місія має свою мету, мандат. Тобто усе це дуже серйозно та регламентовано, адже йдеться фактично про дипломатичний рівень роботи.
На жаль, у випадку з дискусіями про місію ОБСЄ на Закарпатті ми маємо справу з дуже легковажним використанням цього терміну – «місія». Власне, як і поняття «постійна присутність» спостерігачів ОБСЄ на Закарпатті. Ні того, ні іншого нема, і навряд буде.
Офіційний Будапешт почав звертатися до ОБСЄ через ситуацію на Закарпатті ще минулого року на тлі ухвалення закону про освіту та окремих відвертих провокацій. Цю ж ідею офіційно підтримало ще й товариство угорців. У якості пояснень, чому ОБСЄ має звернути особливу увагу на Закарпаття, використовувалися заяви про антиугорську кампанію як на Закарпатті, так і в Україні, провокації проти угорців і так далі. Тобто дуже загальні та спекулятивні формулювання. На жаль, в такому руслі офіційний Будапешт та окремі представники угорської громади Закарпаття коментують появу патрулів ОБСЄ в регіоні – як «місію», «постійну присутність» і так далі. У місії ОБСЄ в Україні вже заявили, що ніякої окремої місії на Закарпатті вони не мають, власне як і офісу, а ситуація на Закарпатті спокійна.
Сьогоднішня позиція офіційного Будапешта щодо присутності ОБСЄ на Закарпатті, яку підтримали місцеві угорські політики, лише заважає пошуку компромісу між Києвом і Будапештом, відносини яких загострилися після ухвалення закону «Про освіту»».
Звичайно, що ситуація на Закарпатті наразі не така, щоб вводити тут спеціальну місію ОБСЄ, хоча це могло б дуже сподобатися Кремлю. Правоохоронці довели, що обидва напади на офіс Товариства угорської культури Закарпаття були зрежисовані та замовлені в Росії. Росія намагатиметься і надалі розхитувати ситуацію в Закарпатті. На жаль, останні дії українських націоналістів в Закарпатті і власне марш, який вони запланували на 17 березня, можуть лише підлити масла у вогонь і зовсім не виключено, що під час цього маршу можуть виникнути нестандартні ситуації та провокації, які вже навіть не будуть залежати від організаторів маршу. На одному з місцевих телеканалів поліція Закарпаття запевняє, що готова протистояти будь яким провокаціям під час цього маршу, але чомусь здається, що це звичайна нічим не підкріплена бравада.
Петро Гойс, Ужгород, етнічний угорець
