Без "батьків" і "циганів": у Гриневич розказали про антидискримінаційну експертизу підручників

12:32, 11 червня 2018
Суспільство
1810 0
У МОН розказали про антидискримінаційну експертизу підручників / фото УНІАН

За останній рік антидискримінаційна експертиза шкільних підручників, які готуються до друку за державний кошт, виявила кричущі випадки дискримінації.

Про це повідомляє прес-служба МОН.

Так, часто антидискримінаційну експертизу називають «гендерною». У цих поняттях є суттєва різниця, адже антидискримінаційна експертиза передбачає виявлення й усунення усіх ознак, за якими може відбуватися дискримінація відповідно до законів України, зокрема, статті 1 ЗУ «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», пояснили в МОН.

Експертиза виявила, що більшість дітей не можуть знайти в українських підручниках ні віддзеркалення себе, ні віддзеркалення своїх рідних, ні тих особливих обставин, в яких вони живуть.

Зокрема, було знайдено та вилучено з підручників чимало недопустимих  для демократичної країни анахронізмів на кшталт висловлювань «негри», «жиди», «цигани».

Експертиза виявила, що в підручниках повністю відсутній герої, які представляють людей з інвалідністю, а особи похилого віку зображуються виключно немічними. Так, сьогодні 6% населення нашої держави – близько 2,5 млн осіб – це люди з інвалідністю. Зараз у школи, в інклюзивні класи приходять діти з особливими освітніми потребами. Саме антидискримінаційна експертиза дала можливість включити в підручники людей з інвалідністю і зробити їх частиною картини світу, яку створює школа у дітей, змінити образ людей похилого віку.

В рамках антидискримінаційної експертизи шкільних підручників Міністерство планує виключити з них слово «батьки».

«На жаль, зараз в Україні 3 мільйони дітей проживають у неповних сім’ях, а це –  майже 40%. Йдеться і про дітей, які живуть виключно з дідусями та бабусями, зі старшими братами та сестрами, з тітками та дядьками. Ця ситуація особливо загострена, бо частина дітей втратила своїх батьків внаслідок російської агресії на сході України», — сказано у повідомлені.

Таким чином завдання в підручнику на кшталт «Разом із батьками складіть розпорядок дня вашої родини» або  «Разом із батьками обговори, де можна гратися» підкреслюють обмежені можливості майже половини українських дітей. Тому експерти запропонували замінити слово «батьки» на «рідні».

Експерти також стурбовані макетами підручників, де зображення підбираються виключно з повною сім’єю.

Як повідомила радниця міністерки освіти Іванна Коберник, пропозиція щодо вилучення слова «батьки» із підручників для школярів стосується формулювання недискримінаційних завдань, а не вилучення поняття в цілому.

Читайте такожУкраїнці показали високу готовність до дискримінації певних груп людей – дослідження

«Йшлося не про конкретні поняття, а про конкретні формулювання завдань. Наприклад: «Обговори з батьками свій розпорядок дня». А якщо у дитини тато зараз знаходиться на Донбасі і захищає Україну від російської агресії, вона не може поговорити про це з татом. Вона, можливо, живе з бабусею, чи дідусем, тіткою, дядьком, чи зі старшими братами, чи сестрами. Чому, читаючі такі питання, дитина повинна себе відчувати неповноцінною? Йдеться про те, що автори повинні виходити із того, що діти читаючи їх не отримували таких незаслужених негативних емоцій», — розповіла Коберник в інтерв’ю «Громадському радіо».

Здебільшого висновок антидискримінаційної експертизи докладно пояснює причини, у зв’язку з якими до підручника висловлюються зауваження.

Зазначається, що ознаки дискримінації мають й ті завдання, які зображують хлопчиків/дівчат у стереотипних ролях, тим самим пропагуючи застарілі форми поведінки. Так, це можуть бути уявлення, що про дітей можуть піклуватися лише дівчата, чи що технічними професіями можуть займатися виключно хлопці.

До слова, згідно з підрахунками експертів, в Україні підручників з ознаками гендерної дискримінації у старших класах - майже 80 %.

Повідомляється, що методологія здійснення антидискримінаційної експертизи і сертифікаційна програма були розроблені на основі вітчизняних досліджень у цій галузі та міжнародних звітів UNIСEF щодо випадків дискримінації у підручниках різних країн світу.

Усі, хто виконують антидискримінаційну експертизу підручників, пройшли навчання на сертифікаційній програмі (загалом 102 години), яка включала: 78 годин – дистанційне навчання, 24 години – очне навчання (тренінг). З них 40 годин – теоретична частина, 50 годин – практична частина, 12 годин – контроль знань (сертифікаційна контрольна робота, виконання експертизи проектів підручників).

До робочої групи входить 25 провідних фахівців (кандидати й доктори наук), які представляють різні заклади вищої освіти (зокрема – педагогічні), громадські організації України, чи є відповідними співробітниками МОН.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter