Президент України Віктор ЮЩЕНКО виступає за комплексний підхід до зміни закону про господарські товариства.
Як повідомляє прес-служба глави держави, про це він заявив сьогодні на прес-конференції на Рівненщині, відповідаючи на запитання щодо ветування змін до закону "Про господарські товариства".
В.ЮЩЕНКО нагадав, що на сьогодні в парламенті знаходиться низка пропозицій щодо змін до закону про господарські товариства, в тому числі внесених Фондом держмайна та опрацьованих попереднім складом Верховної Ради. Однак, відзначив він, запропоновані поправки не були враховані у новій редакції закону, прийнятій ВР 19 жовтня 2006 року. Натомість йдеться лише про зменшення кворуму для проведення загальних зборів господарських товариств.
“Мені б хотілося, щоб і Віктор Федорович (ЯНУКОВИЧ), і уряд, і ті ділові кола, які мають, безумовно, великий інтерес до зміни, модернізації основ відносин держави з суб’єктами господарювання, підійшли до цього питання комплексно", – сказав В.ЮЩЕНКО.
При цьому він підкреслив, що йдеться не лише про формальні зміни певних процедур, а й про зміни основ кадрової та економічної політики зазначених підприємств.
За умови комплексного підходу до вдосконалення закону Президент готовий бути "партнером та союзником".
Представник фракції “Наша Україна”, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань бюджету Павло ЖЕБРІВСЬКИЙ переконаний, що парламент не зможе подолати вето Президента на Закон «Про внесення змін до Закону України «Про господарські товариства» (щодо зниження планки кворуму проведення загальних зборів господарського товариства).
П.ЖЕБРІВСЬКИЙ сказав кореспонденту УНІАН, що подолати вето у парламенті буде неможливо. “Я знаю настрої у БЮТ і “Нашій Україні”, - сказав П.ЖЕБРІВСЬКИЙ. За його словами, це підтверджується й тим, що ці дві фракції не голосували за ухвалення цього закону.
Як нагадав П.ЖЕБРІВСЬКИЙ, саме фракція “Наша Україна” зверталась до Президента з проханням заветувати закон. “Він (закон) вирішує конкретні ситуації по конкретних підприємствах, конкретних бізнесменах. Я думаю, що боротьба з міноритарними акціонерами - це не є демократизація в економічній сфері”. Депутат додав, що Президент України абсолютно вірно ветував закон, «оскільки це суто корпоративні інтереси деяких членів Партії регіонів”.
«Цей закон відбиває інтереси кількох тисяч крупних власників, а натомість посилює безправність мільйонів дрібних акціонерів», - вважає колишній міністр фінансів України, голова ПРП Віктор ПИНЗЕНИК. Про це УНІАН повідомили у прес-службі партії “Реформи і порядок”. В.ПИНЗЕНИК, підкреслив, що держава володіє контрольними пакетами у 117-ти компаніях, проте у десятків тисяч приватних компаній контрольний пакет - в окремих осіб.
“...насамперед треба врегулювати питання захисту дрібних власників (участь у зборах, у внесенні питань, у виплаті дивідендів) - у такому пакеті можна говорити про зниження кворуму. Без такого рішення зниження кворуму лише збільшить можливості одних управляти коштами і отримувати доход інших - без будь-якого контролю та відповідальності перед останніми», наголосив екс-міністр.
Лідер фракції КПУ Петро СИМОНЕНКО заявив кореспонденту УНІАН, що в даному випадку Президент став заручником певних кланів, і перш за все з його найближчого оточення. Ветування закону «Про внесення змін до Закону України «Про господарські товариства» (щодо зниження планки кворуму проведення загальних зборів господарського товариства) П.СИМОНЕНКО назвав злочинним вчинком. Президент “завдав серйозної шкоди економічній безпеці країни”. “Передаючи в управління ті чи інші об’єкти певним фінансово-промисловим угрупованням, він (Президент – УНІАН) по суті справи, дає їм можливість, контролюючи 30% акцій, мати контроль над державною власністю”, - сказав П.СИМОНЕНКО, додавши, що саме виходячи з цього парламент ухвалив закон про зниження до 51% планки кворуму проведення загальних зборів господарського товариства. На думку П.СИМОНЕНКА, Верховна Рада повинна подолати вето Президента.
Лідер КПУ переконаний, що у Верховній Раді є потенціал для подолання вето, “але все залежатиме від того, яку позицію займуть “бютівці” і “нашисти”. Він пообіцяв робити все для того, аби в сесійній залі відбулось позитивне голосування.
Як повідомляв УНІАН, 19 жовтня Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до Закону України «Про господарські товариства» (щодо зниження планки кворуму проведення загальних зборів господарського товариства), за яким збори акціонерів вважаються правомочними, якщо на них присутні акціонери (їх представники), які володіють в сукупності більш як 50% голосів (У попередній редакції закону записано, що збори вважаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, які володіють більш як 60% голосів). Закон, у разі підписання, мав набути чинності з 1 січня 2007 року.
Третього листопада Президент Віктор ЮЩЕНКО повернув закон до парламенту, бо вважає, що зменшення кворуму зборів акціонерів до 50% призведе до порушень інтересів міноритарних учасників господарських товариств.
Президент наголосив, що зміни до закону «Про господарські товариства» не відповідають нормам Конституції щодо непорушності права приватної власності, забезпечення захисту державою всіх суб`єктів права власності, призводитимуть до звуження обсягу прав громадян при внесенні змін до чинних законів, що заборонено Конституцією України.
6 листопада прем`єр-міністр України Віктор ЯНУКОВИЧ заявив, що негативно ставиться до ветування Президентом України Закону «Про внесення змін до Закону України «Про господарські товариства» (щодо зниження планки кворуму проведення загальних зборів господарського товариства)”. Він висловив переконання, що «рішення, яке прийняв Президент відносно цього закону, воно не відповідає сьогодні державним інтересам».
«Ми зробили позитивний висновок і направили його (зміни до закону – УНІАН) Президенту ЮЩЕНКУ», - додав прем’єр, відзначивши при цьому, що на сьогодні у державі існує 117 акціонерних підприємств, у яких держава має 50% акцій і більше, однак при цьому В.ЯНУКОВИЧ зауважив, що ці підприємства управляються «ким завгодно, але не державою. Внаслідок цього державні інтереси не захищені. І такої практики не існує в жодній країні світу».
