Нещодавно Україну сколихнула історія про алковечірки, які влаштовували хлопці з Івано-Франківська, переїхавши до Києва. Жахливими ці події робило те, що молодики, напоївши запрошених дівчат та накачавши їх транквілізаторами, знущалися з них на камеру, викладаючи "цікаве відео" в інтернет.
Після розголосу в мережі за справу взялася поліція: правоохоронці встановили організаторів алковечірок та прийшла до них з обшуками. Двом хлопцям вручили підозри та помістили до ізолятора тимчасового тримання. Обом було оголошено підозру за частиною 3 статті 301 КК України щодо виготовлення, збуту і розповсюдження порнографічних предметів. За скоєне зловмисникам загрожує від 3 до 7 років позбавлення волі. Іншим скандальним блогерам роздали повістки.
Останній факт спричинив ще більше обурення в українському суспільстві, ніж сама історія ницої поведінки учасників таких "розваг". Мовляв, армія – не місце для "перевиховання" підозрюваних у скоєнні злочину, а повістка – не індульгенція від покарання.
Що стосується тверджень "повістка vs обвинувачення", то, на мій погляд, воно є досить некоректним. Ці два питання належать до абсолютно різних площин та не можуть бути взаємопов’язаними, навіть якщо відбулися в один період. Одне геть не виключає іншого. Адже повістка стосується обов’язку військовозобов’язаного, в тому числі, по уточненню облікових даних. А у випадку обвинувачення у скоєнні якогось злочину, мова йде про наявність в діях особи складу кримінального правопорушення та їх кваліфікація слідчим, прокурором, згідно з вимогами чинного законодавства.
Армія – не місце для "перевиховання" підозрюваних
Проте, в будь-якому випадку, повістка дійсно не може бути підставою для звільнення від кримінальної відповідальності. Чинне законодавство лише передбачає, що особа має право ініціювати питання скасування їй запобіжного заходу (наприклад, в цій історії з алковечірками - тримання під вартою) для проходження військової служби за призовом під час мобілізації.
Якщо ж кримінальна справа вже знаходиться на розгляді в суді, та особа має статус підсудного, то суд зупиняє провадження щодо даної особи на період проходження нею військової служби.
Таким чином, проходження служби за мобілізацією, навіть з юридичного погляду, жодним чином не можна ототожнювати зі звільненням або уникненням відповідальності за вчинений злочин. Це вкрай хибна аналогія.
Артем Устюгов, адвокат, випускник КШДУ ім. Сергія Нижного
