этот материал доступен на русском

Більшість експертів вказують на відсутність в законі про мову дискримінації щодо нацменшин – суддя КСУ

12:49, 07 липня 2020
Суспільство
1277 0
Ілюстрація / REUTERS

Більшість експертів надали до Конституційного суду України висновки, у яких вказують, що закон про функціонування української мови як державної не є дискримінаційним щодо національних меншин.

Як передає кореспондент УНІАН, сьогодні на засіданні Великої палати КС суддя-доповідач у справі щодо конституційності закону про функціонування української мови як державної Сергій Головатий зачитав витяги із висновків деяких експертів.

Зокрема, у висновку Міністерства культури та інформаційної політики зазначається, що у створеному ЮНЕСКО атласі мов, яким загрожує зникнення, російська мова не вказана.

Читайте такожУ Києві демонтували рекламу СБУ перед посольством РФ, але потім повернули на місце (фото)

В цьому висновку зазначається, що концепція “вищості російської мови і культури була базована на прищепленні носіям української мови і культури почуття меншовартості”.

Також у висновку нагадується, що були створені стереотипи про “престижну” і “прогресивну” російську мову, яка нібито переважає українську мову як “відсталу, не модну”.

Крім того, у висновку Мінкультури сказано, що навпаки в Україні часто порушуються права громадян, які розмовляють державною мовою. Експерти наголошують, що у законі про функціонування української мови як державної немає ознак дискримінації мов національних меншин або корінних народів.

Головатий також процитував висновок уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової, в якому сказано, що в законі “відсутні дискримінаційні норми за мовною ознакою не лише щодо російськомовних громадян, а й до інших громадян України з числа національних меншин”.

Крім того, Головатий прочитав витяг з висновку Національного інституту стратегічних досліджень. Експерти НІСД вказують, що “мовна ситуація в Україні є багатокомпонентною із неподоланими остаточно залишками мовної ситуації часів Радянського Союзу”. При цьому зазначається, що мовні проблеми в Україні належать до “потенційно конфліктогенних, тому розробка та впровадження заходів мовної політики мають бути особливо виваженими та збалансованими”.

При цьому у висновку НІСД сказано, що наведені дані державної статистики щодо національного складу України за переписом 2001 року жодним чином не можна вважати “достовірними для сучасної ситуації так само, як базовані на них аргументи авторів подання” (до Конституційного суду щодо закону про функціонування української мови - УНІАН).

Крім того, Головатий навів цитати із висновку Київського національного університету імені Тараса Шевченка, в якому зазначається, що автори подання вважають дискримінаційною норму закону про те, що одна або кілька дисциплін може викладатися державною мовою, англійською та іншими офіційними мовами Європейського Союзу, що є одним із кроків для досягнення Україною геополітичної мети щодо напрямку України до Євросоюзу.

Експерти КНУ вважають, що це положення закону не є дискримінаційним, оскільки не надає привілеїв носіям цих мов в порівнянні з тими, хто використовує інші мови, в тому числі й російську.

У висновку сказано, що дискримінація за мовною ознакою у законі відсутня.

Також Головатий процитував витяг з висновку Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, в якому зазначається, що статті закону, які стосуються мови друкованих ЗМІ, не є дискримінаційними.

Як повідомляв УНІАН, 25 квітня 2019 року Верховна Рада ухвалила закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". 16 липня він набув чинності.

21 червня 2019 року до Конституційного суду України надійшло подання 51 народного депутата щодо конституційності закону про функціонування української мови як державної.

Автори клопотання стверджують, що закон не відповідає ряду приписів Конституції України, оскільки, на їх переконання, спрямований на дискримінацію російської, інших мов національних меншин України, дискримінацію громадян за мовними ознаками. Також народні депутати вважають, що законом порушено конституційні права громадян, а саме: право на використання і захист рідної мови, право на розвиток мовної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України, а також звужено зміст та обсяг існуючих прав і свобод.

Народні депутати також переконані, що закон ухвалено з порушенням конституційної процедури розгляду та ухвалення законів.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter