У складі Інтернаціонального легіону ЗСУ проти російських загарбників воюють кілька сотень ветеранів армії Колумбії – другої найбільшої армії в Південній Америці та єдиної в регіоні, що має реальний бойовий досвід. Про це пише The New York Times.
Видання зазначає, що іноземні добровольці, які захищають Україну на фронті, належать до двох окремих категорій. У першій – представники заможних європейських країн, які стали до лав ЗСУ через моральні переконання, пошуки пригод чи ненависть до Росії. У другій категорії – бійці з бідніших країн, які взяли участь у цій війні через суто фінансові причини.
"Я б ризикнув сказати, що жоден колумбієць не поїхав туди, щоб захищати демократію. Я не вірю, що вони навіть чули про Україну до війни. Усе зводиться до економічних мотивів", – сказав журналістам Крістіан Перес, колишній снайпер колумбійської армії, який теж розглядає можливість воювати в Україні.
NYT зазначає, що участь саме колумбійців у російсько-українській війні не є аж надто дивною. Після десятиліть безперервної війни проти марксистських повстанців та парамілітарних угруповань наркокартелів Колумбія зрештою стала володаркою чи не найсильнішої армії в Південній Америці. З огляду на те, що тренувати колумбійську армію допомагали США, це справді кваліфіковані солдати.
Офіційні особи України та Колумбії не розкривають кількість колумбійських громадян у лавах ЗСУ, а лише підкреслюють, що йдеться саме про добровольців, які вже не мають безпосереднього стосунку до колумбійської армії. Поспілкувавшись з кількома такими солдатами, журналісти NYT дійшли висновку, що на боці України постійно воюють "сотні колумбійських добровольців".
Всі вони мають схожу історію потрапляння на фронт. Вони самостійно прибули на український кордон, де повідомили про наявність військового досвіду і готовність воювати за Україну. Після цього їх відправили на військову базу в Тернополі, де вони пройшли співбесіду, медичний огляд і були прийняті на службу.
Зарплатня бійців Інтернаціонального легіону така ж, як і в решти солдатів, що воюють за Україну – тобто близько 3000 доларів, що є дуже високим показником для Колумбії.
Щоправда повномасштабна російсько-українська війна, за зізнаннями самих колумбійців, зовсім не схожа на те, як вони воювали з повстанцями та наркокартелями у джунглях.
"Ті, хто хочуть приїхати сюди, спочатку мають обдумати це. Колумбія — це дитяча забавка порівняно з тим, що тут [в Україні]. Коли біля вас вперше вибухне ракета, тоді ви побачите диявола особисто", - розповів колумбійський доброволець.
Інший боєць на умовах анонімності розповів, що з 60 колумбійців у його загоні, залишилося лише близько семи. Решта були вбиті, поранені або повернулися додому після кількох тижнів на фронті.
Іноземці на російсько-українській війні
Як українське, так і російське законодавство дозволяє громадянам інших країн підписувати контракти на службу у війську, тож з юридичної точки зору їхня участь у війні не порушує жодних законів. Але тільки у тому випадку, якщо таку службу не забороняє законодавство країни, громадянином якої є іноземець.
Саме тому, наприклад, участь громадян Куби у війни на боці Росії формально не є найманством, адже обидві держави проти цього не заперечують.
Інша справа, якщо йдеться не про регулярну армію, а про незаконні парамілітарні організації, такі як угруповання "ДНР" чи "ЛНР". Показовим тут є випадок із громадянином Узбекистану, який отримав тюремний строк вдома саме за те, що воював у складі угруповання "ДНР".
