Нещодавно головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив, що у ЗСУ працюють над збільшенням термінів базової загальновійськової підготовки новобранців. Він також наголосив, що ключову роль у якості підготовки відіграють інструктори, тому максимальна увага приділяється залученню вмотивованих інструкторів із бойовим досвідом. За словами Сирського, розглядається навіть можливість створення Школи інструкторів, яка буде основним і єдиним джерелом якісно підготованого інструкторського складу.
Про те, як можуть і чи можуть змінити ситуацію, скажімо, кілька додаткових місяців підготовки, УНІАН поговорив із Романом Костенком, секретарем Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, полковником Служби безпеки України.
Сирський заявив, що треба збільшити терміни загальновійськової підготовки, і що це будуть робити, здається, наступними місяцями, розроблятимуть якісь відповідні положення. То що ми можемо отримати, що ми можемо виграти, збільшивши ці терміни? Як це вплине на підготовку людей і в майбутньому - на ситуацію на фронті? Вони дійсно будуть краще підготовані технічно? Чим це допоможе?
Тут є дві сторони, які ми маємо обов’язково враховувати. Щодо того, що потрібно збільшувати терміни, то я б хотів подивитися, для чого саме. Бо дуже часто зараз є така проблема, що навіть при тих термінах, які існують, - а ми розуміємо, що у нас є базова підготовка, яка триває місяць - 40 днів вона іде, і потім іде вже професійна підготовка, - бійці часто повною мірою не зайняті і вони після цієї підготовки не достатньо нормально підготовані виходять.
Вони там мало стріляють, вони там не кидають гранати, бо їх часто немає через відсутність ресурсу. І все інше. Дуже багато бійців, коли потрапляють до військових частин, не мають підготовки, і командири військових частин скаржаться на це.
Тут я б звернув увагу, що потрібно якісніше проводити підготовку. Можна зробити і п’ять місяців. Якщо там будуть погані інструктори, і вони не будуть мати бойового досвіду, вони не будуть знати, що потрібно зараз на полі бою, то без толку будь-які збільшення термінів.
Але якщо це буде паралельна історія про те, що ми насичуємо бойову підготовку сучасними елементами підготовки, і при цьому робимо термін більшим, - це дуже правильно. І воно має так працювати.
Плюс ми маємо зрозуміти, що у нас зараз мобілізація хоч і є, але вона все ж таки в повній мірі недостатня для забезпечення всіх наших потреб. І при тому, що у нас зараз мало бійців через те, що була втрачена історія з мобілізацією ще у 2023 році, ми на полі бою будемо набагато пізніше отримувати бійців за рахунок того, що люди будуть більше вчитися. І тут треба дивитися, як це вплине на поле бою. Тому що не завжди це можна зробити.
Для того, щоб зараз запровадити цю історію, правильну історію збільшення часу підготовки, нам потрібно, я думаю, збільшити кількість мобілізованих для того, щоб вони заходили уже в підрозділи потім підготованими.
Нагадайте: зараз базова підготовка триває місяць, і через місяць…
Ти стрілець.
А скільки, на вашу думку, оптимально було б часу підготовки? Ви також кажете, що треба було б змінити її наповнення, так? Якось її покращити, розширити?
Я готував офіцерів спецназу і бійців спецназу. Я багато проводив підготовок. У нас бійці "мінімум", скажімо так. У нас були цикли підготовки і за різними напрямками. Спочатку деякий час ми (проводили - УНІАН) загальну підготовку, потім спеціальну. Потім кожен спеціалізувався на своєму напрямку. Це була підготовка.
У нас узагалі в спецназі боєць вважався досвідченим і вже до нього серйозно ставилися, коли він п’ять років прослужив. Оце спецназ. Стосовно того, що зараз, - звичайно, потрібно дивитися безпосередньо, де буде боєць.
І зараз програма нормальна. Часто проблема в тому, що її ненормально викладають і недосвідчені люди. Оце більша проблема. І часто через переповнені навчальні центри, в тому числі, немає можливості приділити увагу конкретному бійцю.
Тому, я думаю, що просто більший термін підготовки тільки розтягне відсутність бійців на полі бою. Нам треба враховувати і термін, і якість. Однозначно якість поліпшити. Я за те, що і за місяць можна бійця більш-менш навчити. Але, звичайно, якщо ми якісно це продовжимо, то це буде набагато краще.
Все ж виходить, що має значення якість підготовки фахівця… У чому у нас більше проблема - в інструкторах чи в тому, хто приходить на навчання?
Іноді є такі люди, які приходять на навчання, і вчи їх, не вчи, їх все одно навчити не можна. Але потрібно починати цю всю історію про навчання з ТЦК, які мають не за галочками людей набирати, аби тільки туди поставити… Якщо провести інспекцію, у нас, мабуть, 70% буде обмежено придатних. А вони їх набирають, бо для них нормально, для них кількість потрібна. Тому тут треба зараз звернути увагу на ТЦК і набирати придатних людей.
У нас проблема не в тилу, у нас проблема в штурмових ротах, які сидять і безпосередньо ведуть бойові дії. Тому все треба робити комплексно. Тому спочатку все має бути зроблено для того, щоб набирали особовий склад, який в змозі вести сучасні бойові дії. Це молоді здорові хлопці. А друга історія - це їхнє ефективне навчання. От тоді щось вийде.
Якщо ми зробимо поганий відбір і хороше навчання, - це буде 30-40% ефекту. Якщо ми зробимо хороший відбір і погане навчання, - це буде те саме, ми просто угробимо хлопців. Треба, щоб все воно працювало і одне одному допомагало.
А люди, які самі приходять до ТЦК, - вони більш підготовані?
Не факт. Хто завгодно може прийти до ТЦК.
Принаймні, вони більш мотивовані.
Не факт теж. Хтось думає, що там його зараз у тил відправлять, він там буде гроші отримувати. Хтось не розуміє взагалі, куди він іде. Тому не факт.
Звичайно, мотивація має значення. І велике значення. І до цього треба йти. Але ми не можемо сказати, що той, кого ми мобілізували, - він гірший, ніж той, хто прийшов сам. Буває по-всякому.
Ви згадали про те, що якщо збільшувати період навчання, - тоді має бути більше мобілізованих. На скільки більше?
Я не знаю, на скільки. Це питання до Генерального штабу. Але я вважаю, що якщо ми зараз запровадимо цикли і люди будуть більше знаходитися в навчальних центрах, отже, більше часу люди будуть без поповнення, частини будуть без поповнення. Тому треба буде більше людей для того, щоб їх поповнювати.
А кого простіше і швидше підготувати, чи є різниця в підготовці, скажімо, того, кому до 30-ти, умовно, чи до 35-ти, і того, кому за 50?
Є виключення. Є іноді хлопці, які за 50, і краще вчаться, і фізично розвинутіші, ніж ті, кому до 30-ти. Але в цілому, звичайно, що для бойових підрозділів (молодші - УНІАН) більше підходять і краще навчаються, і більш сучасні, бо сучасне поле бою потребує сучасного мислення. І сучасні засоби ураження, сучасна зброя також потребує тих, хто, скажімо так, більш осучаснений. Це, я вважаю, молодь. Тому ті, хто до 30-ти, - звичайно, їм має бути пріоритет.
Скільки все ж таки треба часу для того, щоб підготувати людину з нуля, - програміста, менеджера - підготувати його так, щоб він був корисний на місці бойових дій?
Усе одно ми зараз говоримо про "мінімалку". Щоб навчити нормально битися на сучасному полі бою, я б, мабуть, розписав програму на рік. Але ж ми говоримо, що ми маємо навчити… Те зараз, чому вчать, - це вчать азів: ти береш автомат, риєш окоп і відстрілюєшся по противнику. Це ази.
Тому тут треба подивитися, яка програма бойової підготовки, і для чого цей боєць вчиться. Пілот, інженер, піхотинець, десантник, морпіх - це все різні професії, про які потрібно говорити, дивлячись які завдання він буде виконувати.
Наприклад, пілота ти навіть за півроку не навчиш. Піхотинця можна за декілька місяців навчити. Потім буде в нього бойовий досвід і він вже буде кращим.
Ще такий важливий аспект: ми говоримо про підготовку таку технічну, військову, а як підготувати психологічно людину, яка теж з нуля прийшла? З нуля - я маю на увазі, не була військовим.
Є в армії методики. В тому числі, психологічної підготовки. З ними працюють. Має виконуватися психологічна підготовка до поля бою. Коли тебе там садять в бліндаж, обстрілюють, в тому числі, зі зброї, з мінометів. Ми це проходили.
Тобто це відбувається в рамках цієї підготовки місячної?
Це має відбуватися.
А це відбувається?
Десь відбувається, десь не відбувається.
Яким має бути ідеальний воїн, що він має вміти?
"Ідеальний воїн"… У нас п’ять років вчилися і вони не були "ідеальними". Ти можеш навчитися чомусь одному, а поле бою від тебе буде потребувати зовсім іншого.
Я готувався, 10 років служив у спецназі, у мене було найкраще озброєння, у мене були найкращі бронежилети, найкраще все. А прийшов в парламент, коли почалася війна, я зустрів її з простим автоматом Калашникова і з простим пістолетом, і з простим камуфляжем. У мене не було нічого. І поїхав в Миколаїв.
Тому я думаю, що "справжній воїн" - це професія… Може бути по духу хтось воїн. А якщо ми кажемо про "професійного воїна", то це, мабуть, той, хто може швидко підлаштовуватися під обставини і воювати тим, що є під руками, і використовувати максимально те, що в нього є. Навіть іноді не за призначенням.
