Чергова сесія російських погроз ядерною зброєю в межах російсько-української війни підстібнула розмови про реальну можливість ядерної війни. Видання Newsweek спробувало проаналізувати наслідки гіпотетичного ядерного удару по самій Росії (по Москві), а також по столицях її ключових союзників – китайському Пекіну і північнокорейському Пхеньяну.
Аналіз Newsweek базується на мапах, створених істориком ядерних технологій Алексом Веллерстайном. У розглянутих ситуаціях аналізується ефект від використання B-83 – найбільшої ядерної боєголовки, яка зараз є в арсеналі США.
Радіус вогняної кулі (мале жовте коло на мапах), в якому все буде випаровуватися через шалену температуру, що піднімається до мільйонів градусів, охопить приблизно 2,6 квадратних кілометри. Більш помірний радіус ураження вибухом (мале сіре коло на мапах), що охоплює 107 квадратних кілометрів, знищить житлові будинки та, ймовірно, спричинить масові пожежі.
Будь-хто в зоні 340 квадратних кілометрів навколо точки вибуху (радіус теплового випромінювання: ширше помаранчеве коло) ризикує отримати опіки третього ступеня по всій шкірі, "часто безболісні, оскільки вони руйнують больові нерви", що може спричинити серйозні рубці, інвалідність і призведе до можливих ампутацій.
У радіусі легкого пошкодження вибухом (ширше сіре коло), 860 квадратних км навколо вибуху, слід очікувати, що скляні вікна розіб’ються, що може спричинити травми.
За вказаним сценарієм у Пхеньяні загинули б дрієнтовно 1,3 млн людей і ще 1,1 млн отримали б поранення.
У Москві близько 1,3 млн загинули б, а 3,7 отримали б поранення.
В Пекіні 1,5 млн людей загинули, а близько 3,3 млн отримають поранення.
Загроза ядерної війни
Як писав УНІАН, Сербія вирішила підготувати укриття на випадок ядерної війни. За словами сербствого президента Александара Вучича, його непокоїть ситуація в Україні, де Путін намагається лякати світ ядерною зброєю.
Також ми розповідали, що у Росії вибухнули погрозами у відповідь на інформацію про гіпотетичну можливість отримання Україною ядерної зброї від США. Так, одну лише потенційну можливість такого кроку Москва готова розцінити, як підготовку до ядерного конфлікту з РФ, а передачу зброї – як напад.
