Європейські оборонні підрядники попереджають, що залежність від китайської бавовни, яка використовується у виробництві пороху для боєприпасів, ставить під загрозу їхню здатність розширювати виробництво, оскільки західні країни намагаються підтримати українську армію, пише Financial Times.
Зазначається, що бавовняні ворсинки – це побічний продукт і основна складова, необхідна для виробництва нітроцелюлози, що використовуються в артилерійських снарядах та інших вибухових речовинах.
За словами журналістів, попит на боєприпаси різко зріс, оскільки Україна споживає снаряди у великих кількостях у своїй війні проти Росії. Оборонні підрядники намагаються збільшити обсяги виробництва, але існують обмеження в ланцюжку поставок різних ресурсів, включаючи нітроцелюлозу, також відому як "гарматна вата".
Провідні виробники озброєнь, в тому числі шведська Saab і німецька Rheinmetall, попередили, що Європа надмірно залежить від ворсу з Китаю, на який припадає трохи менше половини світової торгівлі. Виконавчий директор Rheinmetall Армін Паппергер заявив, що Європа покладається на Китай, який постачає понад 70% бавовняного волокна.
"Існує ризик [того, що Китай може припинити поставки з геополітичних міркувань]. І саме тому ми купуємо якомога більше, щоб заповнити наші запаси", – сказав він.
ЄС має намір збільшити виробництво 155-мм снарядів за стандартом НАТО до 1,4 млн на рік, щоб поповнити запаси країн-членів, які були виснажені, щоб допомогти Україні. Для цього створили фонд у розмірі 2 млрд євро для стимулювання європейського виробництва вибухових речовин.
Інший представник в оборонній галузі зазначив, що існує величезний дефіцит нітроцелюлози, що спричиняє труднощі в інших галузях промисловості. За даними Центру міжнародної торгівлі, на частку Китаю припадає майже половина світової торгівлі целюлозою з бавовняних волокон. Найбільшими імпортерами матеріалу є Німеччина, Швеція та Бельгія, пишуть автори.
Компанії попередили, що буде важко швидко наростити виробництво вибухових речовин, будучи залежними від китайських джерел. Також існує небезпека, що Китай може обмежити експорт цього матеріалу, якщо відносини погіршаться.
Журналісти підкреслюють, що водночас Росія за останні два роки збільшила імпорт нітроцелюлози з Китаю – з $3,4 млн у 2022 році до $7,18 млн за перші 10 місяців 2023 року.
Реакція виробників снарядів
Керівник шведської групи Мікаель Йоханссон нещодавно заявив, що нітроцелюлоза є прикладом того, як оборонним компаніям доведеться будувати нові ланцюги постачання в "багатополярному світі", де "буде присутній не лише західний порядок, заснований на правилах".
Британська компанія BAE Systems, яка постачає боєприпаси для британських збройних сил, заявила, що, незважаючи на наявність достатніх запасів сировини для виробництва боєприпасів, вона "усвідомлює потенційні проблеми, пов'язані з майбутньою доступністю нітроцелюлози", і активно взаємодіє зі своїми партнерами для забезпечення майбутніх поставок.
Компанія Rheinmetall, чия дочірня компанія Nitrochemie виробляє нітроцелюлозу, підтвердила, що розглядає можливість створення підрозділу з виробництва ворсу в Нижній Саксонії як частини нового заводу з виробництва боєприпасів.
Виробництво зброї
США розраховують на турецький тротил у виробництві боєприпасів. Постачання із Туреччини будуть мати вирішальне значення для виробництва боєприпасів калібру 155-м.
Раніше УНІАН писав, що Європейський Союз виділив німецькому оборонному концерну Rheinmetall, який хоче побудувати завод в Україні, понад 130 мільйонів євро фінансування для збільшення виробництва боєприпасів.
