Стабільний потік сміттєвозів транспортує сміття зі столиці Росії на звалища в області. В результаті гори відходів виділяють отруйні випари і забруднюють підземні води, дратуючи росіян, які живуть поблизу Москви. У тих, хто живе поруч зі звалищами, уривається терпець. Протести проти сміття за останні півроку спалахнули щонайменше у восьми селищах і містах поблизу російської столиці.
Про це на сторінках Newsweek пише доцент Bowdoin College Лара Генрі, яка займається дослідженням російської сучасної політики. На її думку, ці протести проти сміття викривають кризу базового врядування, яка потенційно може стати більшим викликом для режиму Володимира Путіна, ніж чинний продемократичний активізм.
В 1990-х роках іноземні кошти текли рікою в Росію для підтримки демократичних перетворень через фінансування правозахисників і екологічних активістів. Тепер більшість з тих груп ледве виживають. В 2017 році ж у Санкт-Петербурзі і Москві суттєво зросла активність низинних груп, зосереджених на «громадянському обов’язку» і волонтерських ініціативах. Ці нові групи добиваються захисту зелених зон, ефективного збору і переробки сміття, а також захисту історичних пам’яток. Такий активізм до цього часу здавався прийнятним для російського уряду. Але він все ж може становити політичну загрозу для російського статус-кво.
Російська фірма Minchenko Consulting, яка займається дослідженням політичних і піар-кампаній в РФ, підкреслює, що «здоров’я і діти стали двома ключовими і універсальними цінностями», які можуть змусити апатичних громадян діяти. Вся політика локальна, але Москва і її проблема впливає на весь регіон, який її оточує, що підживлює готовність місцевих мешканців протестувати.
З 2010 року Москва перетворилася на динамічне глобальне місто, наповнене багатством від продажу нафти. Населення міста зростало, а з ним і споживацтво, що вилилося у збільшення кількості сміття. У звіті Greenpeace вказано, що сама лише столиця Росії продукує 11 мільйонів тон відходів щорічно. І це п’ята частина від всього, що викидають у Росії. Лише 4% московського сміття переробляють.
Щоб зберегти якість життя в столиці, влада міста спрямувала потік відходів у область. В Greenpeace повідомляють, що 90% московського сміття везуть на звалища в передмісті. Ці звалища були створені в радянські чи ранні пострадянські часи, коли споживання в Москві було не великим. Тепер вони розширилися без будь-якого попередження громад, досягаючи місцевих шкіл і житлових районів. Якість повітря значно погіршилася, оскільки відходи розкладаються, викидаючи в атмосферу отруйні випари. На додачу, лише за першу половину 2017 року поблизу Москви з’явилося 52 незаконних звалища. Через загрози для здоров’я місцеві мешканці зверталися до місцевих і федеральних урядовців з проханням вирішити проблему, але марно. Тому у людей не лишається іншого виходу, як влаштовувати протести. Демонстрації чисельністю понад тисячу людей відбулися щонайменше у восьми населених пунктах поблизу Москви. Люди також організовують спеціальні групи в соцмережах, щоб координувати свої петиції, блокувати дороги і навіть влаштовувати голодування.
Найбільший «сміттєвий» протест в цьому році відбувся в містечку Волоколамськ, де розташоване звалище «Ядрово». Місяцями місцеві скаржилися на поганий запах, проблеми з диханням, нудоту і висипи. На початку березня 2018 року місцеві чиновники проголосили надзвичайний стан через шкідливі гази зі звалища. А потім 21 березня понад 50 дітей потрапили до лікарні з симптомами отруєння. Місцевий заступник голови відділу освіти Катерина Волкова сказала, що причиною став сірководень від відходів. Рівень отруйних випарів в 10 раз перевищував норму.
Після цього чверть населення міста Волоколамськ вийшла на вулиці з протестами, вимагаючи закриття звалища. В руках люди тримали транспаранти з гаслами на кшталт «Досить труїти нас!» і «Не вбивайте наших дітей!». Місцевий мер пообіцяв закрити звалище, хоча багато демонстрантів і місцевих бізнесменів, які їх підтримали, були арештовані. Тепер мешканці Волоколамська намагаються добитися свого через суд.
««Сміттєві» протести в цьому місті і в інших викрили слабкість російської системи політичної влади, яку часто називають «владною вертикаллю». В цій системі чиновники відповідають не перед виборцями, а перед своїми політичними покровителями, зокрема перед Володимиром Путіним. Зіштовхнувшись з байдужими чи некомпетентними чиновниками, громадяни звертаються до Путіна, який єдиний може вирішити їхні проблеми», - пише експерт.
Російський президент часом відповідає на такі благання про допомогу і реагує поодинокими розпорядженнями щось закрити чи прибрати. Але водночас, регіональна влада Москви чинить великий тиск на тих, хто у владній вертикалі стоїть нижче неї, щоб потік сміття зі столиці в область не зупинявся. Столичні чиновники навіть вдаються до погроз арештом і втратою майна. Нижчі за ієрархією посадовці у відчаї теж звертаються до Путіна з проханням про порятунок.
«Той факт, що всі сторони сміттєвих протестів відчувають потребу звертатися до «царя», ілюструє водночас і владу президента, і ризик для Путіна, який стає відповідальним за провал базового врядування на нижчому рівні», - йдеться в статті.
Читайте такожПутін заявив, що не прийматиме участі в наступних виборах президента Росії
Коли громадяни зіштовхуються з некомпетентними чиновниками, їхні дії можуть стати все більш політичними.
«Я провела інтерв’ю з одним з лідерів муніципальних активістів Санкт-Петербурга, який бореться за захист екології і утилізацію відходів. Він сказав, що стає все очевидніше, що урядовці відповідають не перед громадянами, а перед кимось «згори», хто дав їм посаду. На міських депутатів не впливають вибори, натомість вони завдячують лояльності політичних еліт», - пише Генрі.
На питання, чи не боїться він негативного ставлення до його роботи з боку чиновників, неназваний російський активіст відповів патріотичними словами про те, що йдеться про його «народ, місто і країну», які важливіші "за будь-якого чивновника". Таким чином політика щодо сміття перетворює аполітичний активізм на критику політичної системи. Ця тенденція може підірвати легітимність режиму Путіна.
«Коли уряд не спроможний захистити громадян від токсичних викидів, а громадянам доводиться виходити на вулиці, щоб привернути до себе увагу, тоді люди починають питати: а навіщо взагалі потрібен такий уряд?» - йдеться в статті.
