Санкції Заходу проти Росії перетворилися з точкових економічних ударів у багаторічну війну на виснаження.
Вашингтон був попереду цього року, караючи Москву за вторгнення в Україну і Сирію, за кібератаки і взагалі за «зловісну активність по всьому світі». Тим часом, Володимир Путін будує економічну оборону для своєї країни, ставлячи за пріоритет довготривалу стабільність замість політики, яка б могла пожвавити зростання.
У підсумку можна сказати, що санкції вже зруйнували довгострокові економічні перспективи Росії. Про це пише Washington Post, додаючи, що у короткостроковому вимірі імплементація навіть найбільш суворого тиску не призведе до спалаху кризи, яка буде мати серйозний вплив на російську політику.
Читайте такожForbes: Конгрес США вижене з Росії останніх інвесторів новими санкціями
«Санкції не знищили макроекономічну стабільність країни Але вони відрізали шлях до розвитку. Якщо говорити про пожвавлення економічного зростання, проведення ефективних структурних реформ, то санкції позбавили країну цих можливостей», - сказав фінансист Московської вищої школи економіки Олександр Абрамов.
Видання зауважує, що західний економічний тиск змусив зачахнути економічне зростання Росії і позбавив середній клас багатства і можливостей. Тепер запровадження ще більш жорстких обмежень здається неминучим. Тому російський уряд намагається з усіх сил накопичити профіцит бюджету і збільшити резерви, щоб зберегти стабільність. Таким чином, Путін робить все, щоб якомога довше витримати біль від санкцій, але при цьому він шкодить перспективам Росії у майбутньому. Кремль спрямовує доходи від продажу нафти у накопичення запасів на «чорний день», але уникає проведення приватизації чи ризикованих реформ, які могли б пожвавити економіку і привабити інвесторів.
Читайте такожWashington Post: тиск на Росію за війну проти України виявився не достатнім
«Ніхто не працює над економічним зростанням. Вони рухаються в напрямку до дуже жорсткої фіскальної консолідації, щоб вразі початку нової кризи можна було почуватися впевнено на макроекономічному рівні», - сказав Володимир Мілов, економічний радник опозиціонера Олексія Навального.
У Росії є чимало ресурсів, щоб не дозволити санкціям дати поштовх настільки суворій кризі, яка б швидко дестабілізувала режим Путіна. Але економічні покарання нагромаджуються. А Путін реагує на них тим, що ще більше ставить в пріоритет стабільність замість зростання. Тож у Росії лишається все менше можливостей розвиватися. Кремль також готується підвищити податки в країні, щоб зібрати додаткові 7,5 мільярдів доларів щороку з гірничодобувної сфери і іншої промисловості, які отримують вигоду від обвалу рубля. Ця пропозиція надійшла з оточення Путіна. Однак, їй почали чинити опір російські міністри, які бояться, що нові податки ще більше підірвуть впевненість інвесторів і посилять державне втручання, яке не подобається бізнесу.
Економіст лондонської фірми IHS Markit Ліліт Геворгян переконана, що санкції будуть відкушувати від темпів зростання економіки РФ 0,2% щороку. Такі висновки вона зробила з огляду на зникнення бізнес-можливостей в країні, недофінансування інфраструктури і сповільнення модернізації. В короткостроковій перспективі ж вони не будуть болючими для Росії з тієї причини, що обвал рубля пішов на користь російським нафтовим компаніям і експортерам, доходи яких у іноземній валюті, а витрати – у національній.
«Чекати, що економіка завалиться через санкції, не варто. Цього не станеться. Фінансові санкції діють, але це довготривалий процес. Люди в Росії повинні побачити, як зовнішня політика Путіна веде їх в глухий кут», - сказав Мілов.
