Вранці 5 грудня 2017 року 62-річний пенсіонер і колишній прикордонник Норвегії Фроде Берг розмістив на своїй сторінці у Facebook фото засніженої Червоної площі з підписом: «Різдво у Москві!».
За день до того норвежець полишив свій дім у Кіркенесі – невеличкому містечку поблизу арктичного кордону з Росією. Він хотів провести вихідні у російській столиці, провідати друзів і купити кілька речей на Різдво. Але Берг так і не повернувся додому.
Читайте такожУ Норвегії спіймали шпигуна з Росії
Його арештували агенти ФСБ, знайшовши у нього конверт з трьома тисячами євро готівкою. Норвежця звинуватили в участі у складній шпигунській операції у 2015 році, метою якої було отримати інформацію про флот ядерних субмарин Росії в Арктиці, пише Foreign Policy.
От вже десять місяців поспіль Берга тримають у московській в’язниці «Лефортово» без оголошення офіційних обвинувачень. Однак, йому загрожує до 20 років за ґратами.
Відносини між Росією і Норвегією, яка має членство в НАТО, найгірші з часів завершення Холодної війни. Однак, багато хто підозрює, що у цієї арктичної шпигунської драми є й інший бік. Росія може бути зацікавлена у розколі й поширенні недовіри свого північноєвропейського сусіда до власного ж уряду. Адже Норвегія розмістила у себе нещодавно ще більше солдатів США і планує провести навчання разом з союзниками по НАТО. Зважаючи на резонанс у скандинавській країні після арешту Берга, Москва, здається, успішно добивається свого.
Цей випадок чітко вказав на те, що розмита лінія фронту інформаційної війни між Росією і Заходом тепер простягається до Полярного кола й охоплює навіть цілком дружні місця, де акцент завжди ставився на норвезько-російській співпраці.
Більше того, з’явилися ознаки ескалації нового конфлікту в дусі Холодної війни. Нещодавно Велика Британія оголосила, що відправить 800 морських піхотинців у Норвегію і створить невелику арктичну базу в рамках більш широкої стратегії, націленої на скорочення російських військових маневрів в Арктиці. Посольство Росії у Лондоні назвало ці британські плани «невиправданими» і сказало, що це лише посилить непотрібну напругу між країнами.
Тим часом, у центрі Кіркенеса висить банер з фотографією Берга і написом: «Допоможіть Фроде повернутися додому!» норвезькою мовою. Він служить щоденним нагадуванням про напругу, яка нависла над норвезько-російським кордоном. Однак, ознаки про відкритість двостороннього руху і співпраці скрізь. Майже кожен місцевий вказівник має як норвезький, так і російський напис. А чимало мешканців Кіркенеса розмовляють російською мовою, так само як і норвезькою. В затоці рибальські човни з російськими й норвезькими прапорами відвантажують щоденний улов. Кожного дня автобуси з Росії привозять людей через кордон, щоб вони могли купити західні товари. У цей час, норвежці їдуть на інший бік, щоб запастися дешевим паливом.
Читайте такожБританія звинуватила ГРУ РФ у кібератаках по всьому світу, в тому числі в Росії
Це результат багаторічних зусиль обох країн, які почалися після Холодної війни й мали на меті поглибити відносини на такому локальному рівні й незалежно від геополітики. Це пішло на користь Кіркенесу. Берг, який колись був прикордонником, активно працював над розбудовою цих двосторонніх відносин. Він був волонтером у Росії й влаштовував міжнародні прикордонні фестивалі. Тож його арешт у Москві здивував багатьох у Кіркенесі. Люди не могли зрозуміти, як пенсіонер, який стільки зробив для зближення з Росією, раптом був звинувачений у шпіонажі.
Минулої весни Берг і сам посилив інтригу, визнавши через свого адвоката, що він насправді співпрацював з військовою розвідкою Норвегії. Але він запевнив, що був лише кур’єром і нічого не знав про мету і масштаби операції. Коли його коментарі досягли Норвегії, це викликало невдоволення урядом в Осло і норвезькою розвідкою, зокрема в містечку Кіркенес. Настрої стали ще більш негативними, коли виявилося, що багатьом мешканцям провінції Фіннмарк пропонували доставити щось через кордон Росії.
«Всі думали, що це якась помилка. Але коли люди дізналися більше, це викликало невдоволення службою розвідки», - сказала директор мистецької організації Pikene pa Broen Люба Кузовнікова, додавши, що справа Берга перетворилася на «випробування довіри норвезького народу до свого уряду».
Читайте такожForeign Policy: Результат війни майбутнього визначить бомбардування лайками
У ФСБ мало говорять про справу Берга. Адвокати мають дуже обмежений доступ до нього. До того ж деякі деталі викликають підозри. Приміром, у справі йдеться про те, що норвежець пересилав гроші російською поштою жінці на ім’я Наталія в Москву. А у відповідь отримував від неї інформацію про ядерні субмарини Росії. У лютому під час судового слухання Берг поскаржився, що його «обдурили».
Після цього з’явилися підозри, що Кремль намагається використати справу Берга для того, щоб посилити невдоволення норвежців спецслужбами своєї країни. Мер Кіркенеса Руне Рафаелсен знав російського в’язня багато років і тривожиться за його здоров’я. Він називає Берга «дрібною рибою», яка потрапила у велику гру. Однак, Рафаелсен не має жодних ілюзій щодо Росії й захищає роботу розвідки Норвегії.
«Так, їм не варто було вербувати Фроде, і зараз у нас є реальне невдоволення Осло і його лінією щодо Росії. Але це не означає, що ми сліпі. Ми всі відчуваємо зміни у сусіда», - сказав Рафаелсен.
Зважаючи на велику кількість розбіжностей у справі проти норвежця, експерти прикордонних відносин з Росією вважають, що Берга використовують у більш широкій російській стратегії з поширення розбрату і сумнівів.
«Чогось бракує. В цій історії точно є щось більше, ніж нам кажуть», - сказав редактор норвезької газети Independent Barents Observer Томас Нілсен.
Він вказує, що в обвинуваченні стверджується, що Берг нібито пересилав гроші російською поштою. Якщо це була настільки важлива таємна операція, чому в ній використовували таку ненадійну російську службу? І якщо російська сторона дійсно викрила операцію ще три роки тому, чому не було ніяких повідомлень про арешти чи покарання ще когось, хто брав у ній участь?
Норвезькі експерти зауважують, що справа Берга дає російським спецслужбам перевагу. І це можна сказати точно.
«ФСБ точно використовує її, щоб підірвати роботу норвезької розвідки й поліції», - сказав директор стратегічних комунікацій і психологічних операцій Норвезького університету оборони підполковник Геір Хаген Карлсен.
