этот материал доступен на русском

The Economist: Між ЄС і Росією почалося потепління, яке може нашкодити Україні

14:34, 11 жовтня 2019
Світ
522 0
REUTERS

Такий текст розмови президентів Дональда Трампа і Володимира Зеленського цілком могла написати Москва. В ньому лідер України підтримує критику європейських партнерів і, здається, демонструє готовність піти на угоду, в рамках якої його країна розкриє інформацію, здатну нашкодити потенційному ворогу Трампа на виборах Джо Байдена. А за це Київ отримав би військову допомогу для боротьби з вторгненням Росії.

Цей текст, здається, лише підтвердив брехню Москви про те, що Україна – це занепала сатрапія Заходу, — пише The Economist. Друзям України не варто дуже переживати через телефонну розмову президентів України й США. Багато європейських лідерів, зрештою, сприйняли її з гумором. Але українцям і їхнім союзникам варто переживати через дещо інше.

Часткове потепління у відносинах між ЄС і Росією, спричинене не так невмілою поведінкою недосвідченого українського президента, як довгостроковим геополітичним зсувом, якраз набирає оберти. На папері, таке здається неможливим. Російська анексія Криму, її вторгнення на Схід України й знищення авіалайнера у 2014 році призвели до появи європейського консенсусу щодо запровадження і підтримки санкцій проти Москви. Завдяки Ангелі Меркель ці заходи досі тримають разом цілий спектр країн і думок, який варіюється від «голубів» в Італії до «яструбів» у Польщі.

Читайте такожСША посилили санкції проти російських компаній, які підтримують режим Асада в Сирії

Російські сили продовжують порушувати перемир’я на Сході України. Крім того, Москва не так давно захопила українські кораблі в Чорному морі. Наступний склад Єврокомісії буде безкомпромісним щодо Росії. Президент відомства Урсула фон дер Ляєн – строга прихильниця трансатлантизму. Наступний голова зовнішньої політики ЄС Жозеп Боррелль сказав Європарламенту цього тижня, що бачить необхідність зберегти санкції проти Росії. Проросійські політичні сили в ЄС втрачають вплив. Нещодавно з їхніх рядів вибули уряди Італії й Австрії.

Але дії говорять про інакше. В липні Росію після п’яти років вигнання повернули в Раду Європи, інститут, близький до ЄС, який стежить за дотриманням прав людини. Президент Зеленський відновив обмін ув’язненими між Україною і Росією. А його кроки у напрямку до моделі, згідно з якою Київ поділиться владою зі східним регіоном, спричинили вуличні протести через страх зробити надто великі поступки Росії. Ці кроки дають західним європейцям простір для початку нової розрядки. Президент Франції Еммануель Макрон говорить про потепління у відносинах з Москвою, яке включає нову зустріч, присвячену завершенню війни в Україні. Своїм дипломатам він сказав, що «Європа зникне», якщо ця зустріч провалиться.

Читайте такожRzeczpospolita: Україна ризикує втратити незалежність

Німецькі фірми відновлюють тиск на Меркель і добиваються завершення побудови «Північного потоку-2», який буде постачати газ в Німеччину. Німеччина нещодавно відправила свого міністра з питань бізнесу в Санкт-Петербург на російський головний економічний форум. І це вперше з 2014 року. Німецька влада не приділяє уваги вбивству чеченця посеред Берліна в серпні. Дипломати ЄС говорять про ослаблення санкцій. Тож колесо крутиться.

Політично ЄС і Росія далекі один від одного, як ніколи. Москва показала, що їй абсолютно байдужі європейські вимоги. Її незаслужене повернення в Раду Європи створило небезпечний прецедент реабілітації без змін. Але обидві сторони все ж сходяться, тому що працюють інші сили. Великі, довгострокові, міжконтинентальні зміни рухають Росію і Європу до поєднання.

Одна з цих змін полягає в тому, що трансатлантичні відносини похитнулися. Європа й Америка більше не відчувають, що можуть покластися одна на одну так, як це було раніше. Трамп довів, що він не надійний союзник. Саме тому все більше європейців говорять про необхідність «стратегічної автономії». Але до чогось подібного доведеться подолати довгий шлях. Лондонський Міжнародний інститут стратегічних досліджень нещодавно підрахував, що ЄС доведеться інвестувати 288-357 мільярдів доларів, щоб бути здатним перемогти у гіпотетичній війні з Росією.

Читайте такожForbes: Байдужість Заходу до цілісності України розв’язала руки агресивній Росії

Але вже зараз європейці починають хеджувати свої ставки. Боротьба з Росією мала сенс в часи Барака Обами, коли Америка надійно підтримувала жорстку європейську лінію. Але підхід Трампа до Росії й України нечіткий. На засіданні ООН минулого місяця американський президент звинуватив свого попередника в російських військових авантюрах, закликавши Київ і Москву вирішити між собою свої проблеми. Скоро дві важливі ланки, які поєднували Європу з Америкою, зникнуть. Перша з них – це канцлер Німеччини Ангела Меркель, яка от-от закінчить свою роботу, а друга – Велика Британія, яка позбувається членства в ЄС.

Інший драйвер – це підйом Китаю. Європейці бояться, що Китай і Росія прямують до формування нового блоку, який буде домінувати в Євразії. Розворот Макрона до Росії частково націлений на те, щоб не дозволити їй впасти в китайські обійми. Він стверджує, що краще зробити певні поступки й вирішити проблему України, відновивши відносини з Москвою, ніж дозволити найбільшій за територією країні відійти на орбіту Пекіна.

Читайте такожРосія допомагає Китаю створити систему попередження про ракетний напад – Путін

Однак, деякі дипломати Європи підозрюють, що справжній мотив Макрона лежить значно ближче. На їхню думку, він розуміє, що безпека Європи залежить від знищення організацій на зразок «Ісламської держави». А для цього потрібна допомога Росії, чия хватка на горлі Близького Сходу стає міцнішою. Це цілком вірогідний аргумент. Росія втрутилися в сирійську війну, залучивши в процес Туреччину й Іран. Америка виводить свої війська з півночі Сирії, дозволяючи Туреччині взяти ситуацію у свої руки й придушити прозахідних курдів. Європі, якій потрібен стабільний Близьких Схід, потрібна й Туреччина. А тому їй потрібна Росія.

Підтримка ЄС для України важлива як символ для світу, який означає, що об’єднання завжди буде союзником для ліберальних демократій. ЄС – світова сила. Його дії задають стандарти.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
IноЗМI
телеграм-канал перекладів зарубіжної преси
Читати в Telegram