Коли Володимир Зеленський оголосив про намір балотуватися на посаду президента України, обіцяючи встановити мир на розірваному війною сході країни, він, напевне, не думав, що президент США Дональд Трамп буде закручувати гайки, погрожуючи стримувати військову допомогу на майже 400 мільйонів доларів, поки український лідер не почне копати бруд на його політичних опонентів.
Але коли скандал вийшов на зовні, Трамп почав говорити, що заморозив допомогу, тому що Україна – надзвичайно корумпована. І ці слова нескінченно повторювали члени кола наближених американського президента. Команда ж Зеленського вирішила уникати публічних заяв, сподіваючись перечекати негативний епізод. Крім того, ситуація могла посилити симпатію до постраждалої країни, — пише на сторінках CNN колишній прес-секретар ОБСЄ Майкл Боцюрків.
«Україна опинилася в поганому місці в поганий час. Будь-яка інша країна могла потрапити в цю ж неприємну ситуацію з Трампом», - сказала генеральний секретар НАКО Олена Трегуб.
Читайте такожWashington Post: Теорія про втручання України у вибори США може походити з Росії
Тим часом, Зеленському і його команді доводиться розбиратися з хитромудрим і складним мирним процесом з Москвою, не знаючи при цьому, чи є у них повна підтримка адміністрації Трампа. Потрібно подивитися правді в очі: як можуть відбуватися законні переговори з Росією, якщо вона відмовляється навіть визнати, що її сили воюють на Сході України? Ситуація погіршується ще й тим, що підтримка санкцій з боку багатьох політиків у європейських столицях слабне. Яскравим прикладом зміни ставлення до Кремля стало перше скасування покарань за окупацію Криму, коли Москву повернули в Раду Європи за лобіювання Франції й Німеччини.
Прості українці, традиційні союзники США, можуть очікувати підтримки на найвищому рівні у Вашингтоні, коли йдеться про справи з Росією. Але Білий дім Трампа відволікається на процедуру імпічменту й звинувачення у тиску на Зеленського з метою змусити його знайти бруд на Джо Байдена. І це лишило прогалину, якою Володимир Путін може скористатися.
«В часи моєї роботи в ОБСЄ я знав, що коли посол США говорить, він впевнений у повній підтримці Держдепартаменту і президента. Тепер у Трампа немає навіть посла в Києві після відкликання Марі Йованович», - пише автор.
Замість неї представницьку роботу від імені США виконує професійний дипломат Вільям Тейлор. Але після його викривальних свідчень про Трампа два тижні тому навряд чи він зараз здатен повною мірою виконувати свої обов’язки.
«Я зустрічався з Тейлором тиждень тому. Хоч він і демонструє безсумнівну прихильність до української безпеки й добробуту, навряд чи у нього є швидкий канал в’язку з Овальним кабінетом. Особливо після його поїздки у Вашингтон, під час якої він надав найбільш обвинувачувальні докази проти Трампа. Він й інші нинішні й колишні дипломати запевнили мене, що попри справи, які тривають у Вашингтоні, Україна може розраховувати на сильну підтримку обох партій на Капітолійському схилі», - йдеться в статті.
Але коли лідер найсильнішої країни носить в собі глибоку й неймовірну неприязнь до України в той час, як проявляє легку підтримку Путіну, майбутнє Зеленського і його країни здається похмурим і невизначеним. Путін процвітає там, де панує хаос і розкол. Він буде намагатися використати будь-яку тріщину в американо-українських відносинах. Заохочений Путін вже, здається, почав з усіх сил просувати мирну угоду, яку колишній український президент Петро Порошенко і його міністр закордонних справ називали капітуляцією. Фактично можуть пройти вибори, які призведуть до створення напівавтономного регіону на Донбасі під окупацією російських сил без будь-яких запобіжників і гарантій безпеки, які вимагає Україна. Але з плином часу українці все більше стають стривоженими сумнівною угодою, перспектива підписання вирішальної мирної угоди на запропонованому президентом Франції Еммануелем Макроном саміті стає все менш вірогідною.
Стосовно політики мовчання, поки Трамп і його оточення продовжують нищити Україну, виставляючи її корумпованою, українські дипломатичні джерела сказали автору, що команда Зеленського переглядає цю стратегію. Адже з’явився страх, що вона може остаточно позбавити Україну іноземних, а особливо американських інвестицій, які їй так потрібні.
Але, на думку автора, існує хороший спосіб для Зеленського повернути собі голос. Він повинен стати більш жорстким і зайняти агресивний підхід за прикладом прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньяху. Останній у 2015 році зробив ретельно спланований обхід по Білому дому Барака Обами, щоб напряму звернутися до американців і виступити на спільній сесії Конгресу. Якщо підтримка обох партій, про яку говорить Тейлор й інші американські дипломати, справжня, Зеленський без проблем отримає таке запрошення і зможе рішуче звернутися до Конгресу.
Після дивної появи перед пресою поруч з Трампом в кулуарах Генеральної Асамблеї ООН, потужна промова перед Конгресом може стати майстерним дипломатичним штрихом десятиліття для України, який змінить повністю її траєкторію. Така промова представляє безпрецедентну можливість розвіяти негативні історії Трампа про Україну, які зараз в обігу у Вашингтоні. Також вона може нагадати конгресменам, чому вони продовжують підтримувати двопартійну лояльність до пострадянської країни. Зрештою, Трамп віддає на фріланс американську зовнішню політику. Чому Конгрес не може дозволити собі теж певну свободу дій?
