В Алтайському федеральному бункері президента РФ ховалися від Пугачової, спостерігаючи за нею через перископ. Злісна стара хижо нишпорила по поверхні, намагаючись відшукати замаскований вхід в секретне підземелля. В одній руці у неї була сокира, в другій - хуйлобойка. Вигляд і у неї, і у хуйлобойки був вкрай зловісний.

- Гармата здохла, все, п#здец, більше нічим відбиватися, - тоскно проспівав Шойгу, ховаючись за кам'яною бабою, днями врятованої ним з-під Ізюму від розправи біндерівських карателів за те, що вона перейшла на бік росіян. - Так закуримо, брат боєць...

Путін закрив руками рот і сховався під стіл

Відео дня

- Я ось зараз комусь закурю! - вибухнув Путін. - Мало ти накурив вже?!

- Тихо, тихо, Пугачиха почує! - вспискнув великий режисер Михалков.

Пугачова нагорі і справді завмерла, прислухаючись, і зробила кілька кроків крадькома у напрямку до дверей бункера, піднявши хуйлобойку. Путін закрив руками рот і сховався під стіл.

- О боже, ми всі помремо, це ж виплодок пекла, - простогнав Михалков. - Вона з Леніним придумала Україну, а з Горбачовим розвалила Радянський Союз... Товариші, хтось знає якісь хороші захисні молитви?

- Я про Арлекіно знаю, дуже захисна молитва, - з п'яною важливістю сказав Медведєв. - Арлекіно, Арлекіно... еее... Чорт, як же там далі?

У Медведєва пішла обертом голова. Він налив собі ще

- Хуйлокіно, Хуйлокіно, потрібно бути смішним для всіх, - невпевнено проспівав начальник Росгвардії Золотов. - Замочити нах#й під#раса, та й все.

- Це кого це? - з прихованою надією запитав Медведєв.

- Дик Хуйлокіно ж цього, - роздратовано пояснив Золотов. - Чоловіка Пугачихиного, бля, або як його там, ну, того плюгавого га#дона, через якого все це почалося.

- Краще обох, - вкрадливо сказав Патрушев.

У Медведєва пішла обертом голова. Він налив собі ще.

- Скажіть, панове, а Пугачова вже пішла? - світськи запитав Путін з-під столу, щоб продемонструвати контроль над ситуацією.

- Ще ближче підійшла, - зловтішно повідомив Патрушев. - Зарубала трьох останніх охоронців.

- Ну, як то кажуть, прапор в руки, - сказав Путін з переляканою посмішкою. - Подивимося, що з цього вийде, адже ми ще навіть не починали.

- Цікаво, а чи будуть при Пугачовій якісь права і свободи? - вголос подумав Медведєв. - Послаблення якісь, перпендикулярний імпорт...

Пригожин вів за ручку маленького сором'язливого мужичка в тюремній робі

Шойгу поспішно ткнув його в плече, і Медведєв прикусив язика. Користуючись тим, що міністр так званої оборони відволікся, Кадиров підскочив до його половецької баби, спробував відразу оволодіти нею, скрикнув від болю і здивовано відбіг у кут зализувати рану.

- Так що, пішла вже Пугачова-то? - нетерпляче запитав Путін. Від незручної пози у нього почали нити защічні імпланти.

- Якраз відкриває зовнішні двері і входить в наш бункер, - доповів Патрушев.

- Давайте проведемо референдум! - вигукнув Медведєв. - Якщо швидко провести референдум, то це змінить вектор розвитку Росії на десятиліття, і Пугачиха не наважиться нападати, адже тоді ми застосуємо ядерну зброю.

- Ти бачив цю хуйлобойку? - кисло запитав Шойгу.

- А що робити, робити-то що? - обурився Путін. - Це хоч якийсь план!

- План спецоперації незмінний - звільнити Курськ і Бєлгород, а також забезпечити сухопутний коридор до Воронежа, - твердо сказав Шойгу. - Всі поставлені цілі будуть виконані.

- Що, вже й Воронеж?! - закричав Путін, тут же осікся, але було пізно.

- Ааа, ось ти де, Лиса тварюка! - пролунав звідкись зверху тріумфуючий крик Пугачової. - Я тебе почула. Зараз ти отримаєш своє заслужене покарання, матуся вже тут.

- Я ж казав, тихіше! - знову вспискнув Михалков. - О, Арлекіно, іже єси на небі, нехай буде царство твоє іже херувими...

Пригожин непомітно вийшов з бункера і ретельно замкнув двері зовні

Внутрішні двері бункера з гуркотом відчинилися, всі скрикнули, а Путін навіть сходив в секретну валізку, але це був всього-на-всього начальник "Вагнера" Пригожин. Пригожин вів за ручку маленького сором'язливого мужичка в тюремній робі.

- Ось, Владім Владімич, як ви і просили! - радісно гаркнув Пригожин з порога. - Наш найкращий бойовий зек, позивний Лакомка. Привів, так би мовити, на нагородження.

- О боже, це ж знаменитий маніяк-людожер, завербований в загін "Вагнер" - радісно закричав Михалков, кидаючись до зека. - Давно мріяв з вами познайомитися, православний канібал, можна я візьму у вас інтерв'ю для моєї авторської програми?

- Та що Ви, пане, не варто, право слово, - засоромився людожер, - я боюся камери.

- Так, а ну пішли геть обидва! - гаркнув Путін. - Не до вас зараз, в країні пугачовщина! Треба діяти негайно! Потрібно піднімати ставки!

- Давайте скажемо, що Владим Владимич захворів, і що влада в країні переходить до Державного комітету з надзвичайного стану, - запропонував Патрушев. - Готовий бути головою комісії з похорону.

- Якого ще похорону? - підозріло запитав Путін.

- Дивіться, пане, хрест Святий! - благоговійно сказав Михалкову Лакомка, вказуючи пальцем кудись вгору.

- Де? - захопився Михалков, втупившись на стелю.

Лакомка витрусив з рукава ніж, перерізав Михалкову горло, вирізав печінку і почав із задоволенням їсти.

- Якому похорону, я вас запитую?! - знову запитав Путін, висунувся з-під столу, і Шойгу, що підкрався навшпиньки, крякнувши, проломив йому голову кам'яною бабою.

- Ось якого похорону, - сказав Патрушев і додав, скрушно похитавши головою: - проклята Пугачова, таку велику людину згубила, подумати тільки.

У двері бункера обережно постукали, увійшла Пугачова.

- Здрастуйте, викликали? - боязко запитала вона.

- Пішла н#хуй, набридла! - гаркнув Золотов.

- Так, йдіть, мабуть, милочка, - неуважно сказав Патрушев, закочуючи тіло Путіна в килим. - Ви вільні... Вручіть їй квіти хто-небудь, так належить. Гей, Михалков!.. Стривайте-но, а де наш великий режисер?

- Кудись запропастився, - сказав канібал, випльовуючи вуса. - Товаришу Патрушев, дивіться, на стелі велич!

- Де?! - жадібно видихнув Патрушев.

...Пригожин непомітно вийшов з бункера і ретельно замкнув двері зовні.

Василь Рибніков