Російські військові / ілюстрація REUTERS

Десантні спецпідрозділів ЗС РФ, які Росія перекинула в Казахстан, брали участь у захопленні Криму та у бойових діях на Донбасі.

Про це повідомляє волонтерський проект InformNapalm.

Читайте такожНі більше, ні менше: посол Казахстану в Києві назвавши число військових ОДКБ, що прибудутьВідповідно до рішення Ради колективної безпеки ОДКБ, прийнятого 6 січня 2022 року, до Республіки Казахстан направлені "миротворчі сили". Основу складають підрозділи Російської Федерації.

Відео дня

Раніше ЗМІ повідомляли, що РФ відправляє в Казахстан військових з: 

  • 45-ї окремої бригади спеціального призначення ВДВ;
  • 98-ї дивізії ВДВ;
  • війська центру спеціального призначення РФ "Сенеж". 

"Згідно з розслідуваннями міжнародного розвідувального співтовариства InformNapalm, всі ці підрозділи РФ брали участь в агресії проти України", - повідомили в InformNapalm. 

Йдеться як про захоплення Криму, так і про бойові дії на Донбасі.

"98-а дивізія ВДВ (в / ч 65451). Зі складу дивізії в Україні були помічені військовослужбовці 217-го парашутно-десантного полку (в/ч 62295) і 331-го парашутно-десантного полку (в/ч 71211)", - інформують волонтери.

Зокрема, InformNapalm нагадує, що офіцером 45-го полку ВДВ, згодом розгорнутого в бригаду, на початку 2000-х був відомий за подіями на Донбасі Ігор Гіркін (Стрєлков),

"Цікаво, що РФ активно задіює військовослужбовців з підрозділів, які брали участь у гібридній агресії проти України для виконання "миротворчих завдань" та міжнародних навчань за кордоном", - зазначають волонтери. 

Зокрема, таких "миротворців" фіксували в Нагірному Карабасі та Білорусі. 

Читайте такожРосія перекидає в Казахстан бронетехніку (відео)

Нагадаємо, 6 січня Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ) направила контингент в Казахстан. Передові підрозділи російських військових вже приступили до виконання завдань в цій країні. 

Водночас влада Киргизстану відмовилися задіяти свої війська проти протестувальників у Казахстані.

"Газові" протести в Казахстані - що відомо

З початку 2022-го року по всьому Казахстану почалися масові хвилювання, спровоковані зростанням цін на паливо. Старт дало місто Жанаозен, відоме за подіями 2011 року, коли поліція відкрила вогонь у бік протестувальників. Спочатку мирні демонстрації з економічними вимогами поступово переросли в жорсткі протистояння з представниками влади, а соціальні питання змінилися вимогами політичних змін. 

У ніч з 4 на 5 січня протест радикалізувався і призвів до сутичок, погромів магазинів і банків, захоплення і руйнування державних установ - були спалені мерія Алмати і колишня резиденція президента країни, - а також стріляниною в силовиків з відібраної під час протестів табельної зброї.

У відповідь на дії вулиці, президент Казахстану Токаєв відправив у відставку уряд, зняв з посади голови Ради безпеки свого попередника Нурсултана Назарбаєва (який займав беззмінно пост з 1991-го року) і пообіцяв задовольнити частину вимог активістів. Після радикалізації протестного руху Токаєв оголосив, що діятиме жорстко, ввів режим надзвичайної ситуації по всій країні, а після закликав на допомогу союзників за ОДКБ. 

Вас також можуть зацікавити новини: