Початок 2024 року став "бенефісом" всіх можливих розвідок та шпигунів, як офіційних, так і "фрілансерів" (а це окремий ринок). Про них пишуть у пресі, знімають кіно й серіали. Все це нагадує часи піку протистояння періоду Холодної війни.
Чому таке загострення відбулось саме зараз? Бо, власне, "Холодна війна 2.0" вже почалася. Чи є нам з цього зиск? Так, бо нарешті Захід вступив у пряме протистояння з Кремлем. Війна для них, хоч і "холодна", але примушує європейців задумуватися про свої слабкості в разі війни "гарячої". Адже всі розуміють, що "правило ескалації" завжди змушує підвищувати ставки. Нам важливо, що тепер, хоча б у боротьбі зі шпигунами, ми не одинокі.
Росіянам багато років дозволяли у ЄС все, що їм заманеться – відкрито направляти до європейських країн шпигунів під дипломатичним прикриттям, підкупати (у тому числі через офіційні фонди) політиків чи партії. Після відкритого нападу на Україну Захід трохи "прорідив" ряди російських агентів, бо, власне, вони раніше не дуже то й ховалися, але зараз Кремль робить "камбек".
Українці ж, разом з активнішими західними розвідками (головним чином, це британці), фактично "декласували" російські служби на території України. Удар по російських спецслужбах у 2022 році став, насправді, подвійним. Після провалу російського наступу на столицю та Харків там почалися, якщо не "чистки", то точно масштабна реорганізація.
Адже ФСБ та розвідка з "боліт" роками розповідала Путіну, як у них все "схоплено" в Україні, скільки тут "ручних" Медведчуків та інших агентів, "освоювала" мільярди грошей. А 24 лютого 2022-го вийшов "пшик" - Україна встояла.
Через це голову Служби зовнішньої розвідки Наришкіна у 2022 році навіть відправляли під домашній арешт. Бо вся ця історія з "Києвом за 3 дні" та "Харковом за півгодини", сама ідея "швидкої й переможної СВО" базувалася на мальованих рапортах саме від ситих та неляканих російських шпигунів.
У 2023 році росіяни зробили собі другий постріл у ногу у "таємній війні", прибравши Пригожина, самого Вагнера-Уткіна та послабивши групу Вагнера по світу. Це не єдина така група, але найбільша й найефективніша. Була… Доки не "перечепилася" через Бахмут і не втратила чи не всю свою європейську ланку, разом з керівництвом.
І тут підходимо до сучасних подій – бо Кремль провів роботу над помилками. Доки американці розбиралися у собі, а європейці покладалися на американців, росіяни працювали. Європейці схаменулися лише зараз, коли росіяни впевнилися у своїх силах і знов почали активно діяти безпосередньо під носом у європейських лідерів.
Росіяни відкопали старі методички ще 60-х років, як у справі військовій, так і у шпигунстві. Звідки, ви думаєте, взялися всі ці "м’ясні штурми", "лінії Суровікіна", якщо росіяни, в принципі, "ретросексуали" - люблять лише минуле, камлають на "можем повторить" і не здатні зробити нічого принципово нового? Ось саме з "підручників" часів Холодної війни. Вони реанімували досвід КДБ. Але адаптували його до сучасних технологій.
Зараз росіяни впевнені, що всіх перемагають, тому активували багато своїх "сплячих" груп та "консерв" (місцевих агентів впливу), щоб Путін під вибори отримав гарну картинку – що Захід слабкий та "хитається". Постійні скандали та "зливи" компромату у ЗМІ, диверсії у ЄС, вбивства та тому подібне. Все це й перелякало європейців.
Це створило ефект "інформаційної бомби" для поважних європейських бюргерів та рантьє, що звикли думати про клімат та круасани на сніданок, а не про власну безпеку. А росіяни показали, що в небезпеці всі в Європі. Якщо німецького генерала можна досить просто прослухати, то що буде зі "звичайним смертним"?
І ось це нам на руку, адже раніше європейці дивилися на "українську війну" виключно через телевізор. Як на щось далеке, яке не несе загроз їм особисто. "Нова нормальність" була десь дуже далеко. Усвідомлення того, що загрози вже їх буквально оточують створило "вау-ефект" для західних і прозахідних політиків.
Тут слід додати, що росіяни, на жаль, багато чому навчилися в українців, коли з нами ж і боролися. Адже наші спецслужби створили величезну підпільну інфраструктуру у самій РФ. У тому числі через "заробітчан" чи "біженців", які потрапляли до РФ майже без перешкод роками. І це не лише шпигуни, які просто спостерігають, але й оперативники, які періодично роблять диверсії, масштабують мережу через вербування незгодних з Путіним (а через політику "закручування гайок" таких стає все більше).
Українці вже навіть перейшли до відкритих акцій за межами РФ – у тому ж Судані, де, зненацька, з’явився український ГУР і поламав плани росіянам. Українці діяли точково, але ефективно. Бо, власне, школа в наших розвідників з росіянами одна – пострадянська, але, завдяки доступу до західних напрацювань, наші розвідники змогли поєднати краще як з радянського, так і західного досвіду з великим "нахилом" у сучасні технології.
Якщо вірити ЗМІ, то наші таємні групи врятували президента Судану від захоплення проросійськими силами, афілійованими з Вагнером. А потім наші військові консультанти допомогли урядовим військам відбити місто Омдурман – друге за населенням у країні. І зробили це, нібито, порушивши логістику проросійських повстанців за допомогою дронів. І це з угрупуванням у 100-200 осіб, якщо вірити пресі. Для порівняння, росіяни оперують там тисячами оперативників та найманців.
Цей український досвід росіяни й хочуть адаптувати по світу. Зокрема й у "мирній" Європі, яка досі не може звикнути до реалій "Другої Холодної". Крім того, Кремль досі має майже необмежений фінансовий ресурс для підкупу європейських "фрілансерів" та посадовців, який активно використовує (Путін скоріше скоротить росіянам соціальні бюджети, аніж таємні" витрати).
Під найбільшою загрозою зараз найбільш лояльні РФ європейські країни, з яких російські агенти діють по всьому Заходу. Це, перш за все, Австрія, а також "нейтральна" Швейцарія, де російськи агенти-дипломати навіть не ховаються. Плюс Словаччина, Угорщина, а також та сама Німеччина, де росіяни мають сильний вплив ще з часів НДР. Навіть у німецькій пресі пишуть, що західні партнери не кличуть німецьких колег на різні важливі зустрічі чи операції, бо "про це одразу дізнаються росіяни". Також великий вплив Кремль має у Балканських країнах.
Опосередкованим свідченням "проколів" саме західних спецслужб може бути інцидент під час візиту до України голови МЗС Німеччини пані Бербок. Про її маршрут одразу дізналися росіяни й навіть відправили дрон, який її кортеж супроводжував, через що візит перервали.
Схожа ситуація, але вже з прямим ударом ракетою по морському терміналу, відбулася під час візиту грецької делегації до Одеси. Тоді, по різним даним, ракета вдарила чи-то у 150, чи-то у 500 метрах від місцезнаходження президента Зеленського та його грецького візаві.
Чому це "косяк" саме західних служб, а не наших? Бо про візити одразу повідомили саме закордонні ЗМІ. Крім того, навіть під час поїздок Володимира Зеленського на фронт, росіяни про це не знали, а тут якось дізналися одразу. Тому з великою вірогідністю, якщо "прокол" десь і відбувається, то на боці саме партнерів.
Втім, така пряма загроза життю змусить європейців ще більше задуматися про спротив російським агентам, що нам може бути корисним. Якби ще під час ракетного удару не було загиблих чи постраждалих…
Європейці досі легковажно ставляться до власної кібербезпеки та конфіденційності даних. Тому представники того ж німецького Міноборони використовують "надскладні" паролі "1234", про що пише Bild, чи обговорюють секретні справи з вай-фай мережі готелю у Сингапурі. Але Росія робить все, щоб європейці "отямилися" та підняли власні "методички" часів Холодної війни.
Європа має великий потенціал у "таємній війні", адже має великий фінансовий та технологічний ресурс. Головне, що їм для цього потрібно – політична воля. А нахабність росіян їх фактично до цього примушує. Захід все більше прокидається та усвідомлює загрози Кремля особисто для посадовців, політиків та громадян.
Хоча б на "таємних фронтах" українці вже не будуть одні, що нам на користь. І скоро наших партнерів значно побільшає. Бо Путін обов’язково піде далі по шляху ескалації.
