Угруповання, які влаштовували погроми в Алмати під виглядом протестувальників, розбрелися по місту. Люди, які дійсно хочуть змін, продовжують мітингувати.
Про це в коментарі УНІАН розповів казахський журналіст Аян Шаріпбаєв.
На його думку, техніку могли спалити прихильники влади, щоб представити учасників "газових" протестів терористами.
"Техніку спалили позавчора, коли відбувалися основні події. Хто спалив? Це важко сказати. Я допускаю, що людина, яка прийшла на мирний мітинг - не прийде туди з каністрою бензину й наміром щось спалювати. Він навіть навряд чи здогадається це робити. На 100% впевнений, що це спектакль влади, щоб представити нормальних людей погромниками, терористами та екстремістами", - розповів Шаріпбаєв.
Читайте такожПротести в Казахстані: стало відомо, скільки українців застрягли в країніПри цьому він зазначив, що ввечері 6 січня близько 16:00 за київським часом на площі знаходилося близько 50-60 мирних протестувальників, які розтягнули величезний плакат.
"Наразі угруповання, які займалися погромами, розсмокталися по місту. А ті, хто дійсно хоче змін, стоять на площі незважаючи ні на що, тримають велику розтяжку-плакат і сподіваються, що вони будуть почуті. Але ніхто їх не чує. Все відключено, а пропаганда держави удає, що їх немає. На плакаті написано: "Токаєв, ми мирний народ. Токаєв - забери війська! Токаєв, ми - не терористи!". На площі ріденько, може людей 50-60 максимум", - підсумував журналіст.
"Газові" протести в Казахстані - що відомо
З початку 2022-го року по всьому Казахстану почалися масові хвилювання, спровоковані зростанням цін на паливо. Старт дав місто Жанаозен, відомий подіями 2011 року, коли поліція відкрила вогонь по протестувальникам. Спочатку мирні демонстрації з економічними вимогами поступово переросли в жорсткі протистояння з представниками влади, а соціальні питання змінилися вимогами політичних змін.
У ніч з 4 на 5 січня протест радикалізувався і призвів до сутичок, погромам магазинів і банків, захопленню і руйнуванню державних установ - були спалені мерія Алмати і колишня резиденція президента країни, - а також стріляниною в силовиків з відібраної в ході протестів табельної зброї.
У відповідь на дії вулиці, президент Казахстану Токаєв відправив у відставку уряд, зняв з посади голови Ради безпеки свого попередника Нурсултана Назарбаєва (який займав беззмінно пост з 1991-го року) і пообіцяв задовольнити частину вимог активістів. Після радикалізації протестного руху Токаєв оголосив, що діятиме жорстко, ввів режим надзвичайної ситуації по всій країні, а після закликав на допомогу союзників по ОДКБ.
Читайте такожПосол Казахстану про ситуацію в країні: упродовж трьох днів ситуація буде під контролем6 січня організація Договору про колективну безпеку (ОДКБ) направила контингент в Казахстан. Передові підрозділи російських військових вже приступили до виконання завдань в цій країні. До складу контингенту увійшли підрозділи з Росії, Білорусі, Вірменії, Таджикистану та Киргизстану. За словами посла Казахстану в Києві посол Дархана Калетаєва, число військових ОДКБ не перевищить 3 тисяч людина.
Водночас влада Киргизстану відмовилися долучити свої війська проти протестувальників у Казахстані.
Режим НС триватиме в країні до 19 січня
