Якщо раніше про розширення Європейського Союзу в Брюсселі неохоче говорили, то зараз не менше дев'яти країн "стукають в двері" блоку, повідомляє The Telegraph.
"Люди хочуть приєднатися до Європейського Союзу. Ніхто не хоче приєднатися до Китаю. Жоден сусід Сполучених Штатів не хоче приєднатися до Сполучених Штатів. Тому що ми поважаємо один одного, у нас панує верховенство права. Ми дійсно говоримо м'яко", - заявив у Давосі прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер.
Видання зазначає, що це можна порівняти з "великим вибухом" 2004 року, коли до Євросоюзу одночасно приєдналися 10 країн, проте війна в Україні все змінила.
В статті підкреслюється, що членство Києва в Європейському Союзі є важливою складовою мирної угоди, яку Трамп намагається укласти з Путіним.
"Вступ до ЄС – це тривалий, складний і технічний процес, який є настільки ж складним, як і вихід з нього", - йдеться в публікації.
Більше того, він може тривати більше десяти років, тоді як проект мирного плану передбачає вступ України до ЄС вже у 2027 році. В статті додається, що це означає, що процес потрібно прискорити.
"Ми хочемо бути впевнені, що зможемо виконати свої обіцянки перед Україною. ЄС не може виглядати як сторона, що блокує мирну угоду", - поділився з виданням представник ЄС.
В публікації пояснюється, що комісія наразі розглядає можливість поетапного членства. Зокрема, Україна зможе приєднатися до блоку, але матиме обмежені права в таких сферах, як голосування.
Це триватиме доти, доки в країні не будуть проведені реформи, необхідні для отримання класичного членства. Видання пояснює, що серед них - приведення законодавства у відповідність до норм ЄС, забезпечення верховенства права та антикорупційні заходи.
Примітно, що цей план ще потребуватиме схвалення столиць країн-членів блоку.
"Адаптація правил розширення виводить ЄС і держави-члени з їхньої зони комфорту. Але з огляду на геополітичний контекст, зараз точиться дискусія щодо пошуку інноваційних рішень", - зауважив представник ЄС.
Видання зазначило, що порушення колись непорушних правил має ланцюговий ефект. Зокрема, шість країн Західних Балкан давно прагнуть членства і вимагатимуть аналогічного ставлення.
"Чорногорія та Албанія найближчі до того, щоб отримати ключі від клубу після перших заяв у 2008 та 2009 роках. Північна Македонія, Косово, Боснія і Герцеговина та Сербія також знаходяться у списку очікування", - поділилося видання.
Водночас, в статті наводяться дані, що Молдова та Грузія подали заявки на вступ у 2022 році після повномасштабного військового вторгення Росії в Україну.
Окрім цього, йдеться в публікації, в Ісландії вже навесні може відбутися референдум щодо вступу до ЄС частково з метою захисту "від жадібного президента США". Гренландія, хоча і є частиною Данії, не є членом ЄС.
Видання припускає, що можливо через звичку президента США Дональда Трампа називати Гренландію "Ісландією", квітневе опитування показало, що 43% респондентів підтримують вступ до ЄС, а 39% – проти.
Прогнозується, що в разі приєднання балканських країн до ЄС, буде зміцнено східний фланг проти впливу Росії. Також це забезпечить більшу стабільність в регіоні.
"ЄС є проектом миру, і це важливо для Балкан", - розповів чиновник.
При цьому, як вказується в публікації, приєднання майже 40 мільйонів українців та другої за величиною території на континенті є ще більш важливим захистом проти Путіна.
Видання зазначило, що Україна має загартовану в боях армію чисельністю близько 900 000 осіб. Також в цій країні є заводи з виготовлення зброї, які здатні допомогти Європі в переозброєнні.
Наводяться дані, що на 2026 рік Україна запланувала виготовити до 20 мільйонів безпілотників за умови отримання фінансування від союзників.
"Саме "сталевий дикобраз", забезпечений додатковою зброєю від ЄС, зможе стримати будь-яку подальшу російську агресію в Європі", - підкреслюється в статті.
Додається, що в разі вступу країн Балтії, а також Молдови, Грузії, України та Ісландії, Європейський Союз збільшиться майже на 400 000 квадратних миль, залежно від кордонів Києва після війни. В такому разі населення блоку може зрости до 57 мільйонів.
"ЄС отримає вигоду, тому що в цьому новому світі розмір має значення. Це зробить наш єдиний ринок більшим, забезпечить стабільність і безпеку", - пояснив представник ЄС.
Водночас, видання поділилося, що кожен остаточний договір про приєднання розробляється індивідуально для кожної країни-кандидата. Угорщина вже заявила, що накладе вето на членство України, також не всі держави-члени визнають суверенітет Косова.
В виданні зазначають, що Франція, Нідерланди, Австрія та Німеччина історично скептично ставилися до розширення, проте настрої в Парижі та Берліні можуть змінюватися.
"ЄС часто порівнюють із Священною Римською імперією, про яку Вольтер сказав, що вона "не є ані священною, ані римською, ані імперією". Щоб уникнути таких звинувачень, ЄС потрібно спростити процес прийняття рішень, але це означає передачу повноважень Брюсселю", - йдеться в публікації.
Вступ України до ЄС: останні новини
Раніше УНІАН повідомляв, що президент Сербії Александр Вучич розповів, що країни Європи почали відкрито обговорювати вступ України до Євросоюзу за спрощеною схемою в рамках мирного плану, але деякі країни-члени виступають проти цього. Вучич заявив, що частиною плану щодо завершення війни є вступ України до ЄС вже з 1 січня 2027 року. Він додав, що тоді доведеться змінити процедуру прийняття нових країн до блоку.
Також ми писали, що прем'єр-міністр Нідерландів Дік Схофф висловив думку, що наразі не йдеться про швидкий вступ України до Євросоюзу. Він прогнозує, що процес набуття Україною членства може тривати кілька років. Водночас, Схофф впевнений, що Україна має бути в ЄС. Прем'єр Нідерландів зазначив, що хоча війна ще триває в Україні, це "дивовижно, що країна здійснює у власному управлінні", щоб стати членом ЄС.
