
У 1939 році світ був на межі масштабного конфлікту. Японія вела криваву кампанію в Китаї, Італія захоплювала Ефіопію, а нацистська Німеччина приєднала Австрію та погрожувала Чехословаччині. На тлі цих подій розгорнувся ще один драматичний епізод — спротив Фінляндії вторгненню СРСР, відомий як Зимова війна.
Детальніше про ці історичні події розповів оглядач 19FortyFive National Security, унтер-офіцер спецназу армії США Стів Балестрієрі.
Фіни з підозрою ставилися до радянських намірів, усвідомлюючи прагнення Сталіна заволодіти їхніми землями, зокрема ресурсами, такими як нікель. Коли в серпні 1939 року СРСР і Німеччина уклали пакт про ненапад, це лише посилило напругу. Після нападу Гітлера на Польщу й поділу її з СРСР, Сталін почав тиснути на Фінляндію.
Під приводом оборони Ленінграда від можливого німецького вторгнення, Москва вимагала переміщення радянських військ ближче до Фінської затоки та передання кількох островів. Крім того, СРСР хотів орендувати територію на півострові Ханко для створення військово-морської бази.
У відповідь Сталін запропонував незначну частину Карелії — територію, яка не відповідала фінським інтересам. Відчуваючи загрозу суверенітету, фінський уряд відхилив пропозицію. Нація, яка виборола незалежність від Росії у 1917 році, була налаштована рішуче.
Величезна, але слабко підготовлена армія СРСР
Відмова Фінляндії обурила Сталіна. Він наказав розпочати підготовку до вторгнення. Хоча радянська армія налічувала понад мільйон осіб, її технічне оснащення було застарілим, а логістика — слабкою. Значна частина армії залишалася на Далекому Сході, тому для вторгнення у Фінляндію змогли задіяти лише близько 500 000 солдатів.
На папері це була повна невідповідність. СРСР мав перевагу в кількості солдатів, танків, літаків і артилерії. Проте командування армією було ослаблене попередніми чистками.
Велика чистка 1937 року
Сталін, підозріло ставлячись до самостійних офіцерів, у 1937 році організував масштабне знищення армійського керівництва. Кожного, хто виявляв найменшу ініціативу чи творчу думку, знищували в тюремному підвалі НКВД кулею в потилицю.
Загалом було страчено близько 30 000 військовослужбовців, включаючи половину всіх офіцерів. Командні позиції заповнили недосвідчені люди, часто без належної підготовки. Для контролю над ними було введено політичних комісарів, які мали право втручатися у військове управління.
### Професійна армія Фінляндії
Фінська армія була невеликою, але добре підготовленою, з високим бойовим духом. Її основу становили 33 000 військових, розгорнутих у три піхотні дивізії, підтримувані артилерією, кількома десятками літаків і танків.
Після мобілізації чисельність армії зросла до понад 400 000 солдатів, у тому числі за рахунок резервістів і Громадянської гвардії. Війська були добре пристосовані до суворих зимових умов і знали рідну місцевість. Командував обороною харизматичний барон Карл Густав Маннергейм.
Початок вторгнення
30 листопада 1939 року СРСР розпочав наступ, зосереджуючи сили на Карельському перешийку — ключовому напрямку. Радянське командування розраховувало завершити кампанію за лічені дні. Сталін розраховував, що боротьба з Фінляндією завершиться через 12 днів.
Однак фінська армія виявилася не з лякливих. Вона зайняла укріплені позиції - зокрема, на знаменитій лінії Маннергейма, яка проходила через замерзлі озера та лісисту місцевість. Танкові атаки СРСР захлиналися у вогні фінської оборони.
Народження "коктейлю Молотова"
Фіни використовували підручні засоби проти радянських танків. Так з’явилася імпровізована зброя - пляшка, названа "коктейлем Молотова". "Коктейль Молотова" виявився примітивною, але ефективною зброєю проти радянської бронетехніки.
Попри перевагу СРСР, атаки на лінію Маннергейма завершувалися невдачею. Сім радянських дивізій і дві бронетанкові бригади зазнали поразки, втративши тисячі солдатів і понад 250 танків.
Блискуча перемога в Суомуссалмі
У центральній частині Фінляндії фіни провели одну з найуспішніших операцій. В районі Суомуссалмі вони оточили та знищили частини радянської 163-ї дивізії, а згодом розгромили й 44-ту.
"Битва коштувала радянським військам двох дивізій, понад 30 000 убитих, 43 захоплених танки та 270 інших машин. Фіни підрахували 900 убитих і 1770 поранених у бою без обмежень", - пише оглядач.
Зміну приносить нове командування СРСР
Зрештою, радянське керівництво змінилося. Маршал Тимошенко та генерал Жуков перегрупували війська і розпочали інтенсивний артилерійський вогонь. Під тиском фіни погодилися на перемир’я у березні 1940 року, поступившись 11% території.
Попри втрати, фіни зберегли свою незалежність, а ціна війни для СРСР виявилася катастрофічною.
Фіни втратили близько 25 000 вбитих і 50 000 поранених. Втім, вони продемонстрували, як маленька, добре організована армія може ефективно чинити опір значно сильнішому ворогу.
Фінляндія застосувала унікальну тактику "motti" — заманювання супротивника в оточення з подальшим знищенням. Завдяки мобільності лижних військ і знанню місцевості, вони розгромили радянські сили, увійшовши в історію як приклад героїчного спротиву.
Фінляндія і Росія сьогодні - останні новини
Як повідомляв УНІАН, НАТО має намір розмістити у Фінляндії бронетанкову бригаду для захисту країни. Зокрема бригаду чисельністю приблизно 4000-5000 солдатів розмістять у Міккелі, від якого до кордону з РФ трохи більше 100 кілометрів.
Також повідомлялось, що Фінляндія ухвалила закон, який дозволяє не пускати до країни мігрантів з Росії. Зазначається, що закон про "інструменталізовану імміграцію" дозволить Фінляндії перешкоджати людям, які шукають притулку на її східному кордоні або поблизу нього, без можливості оскарження.