Міські птахи звикли жити по сусідству з людиною і часто потрапляють нам на очі, коли отримують поранення або здаються покинутими. У такій ситуації хочеться допомогти пернатому, але робити це потрібно з розумом. Не всі пташенята справді є самотніми. А неправильна допомога тварині може серйозно нашкодити.
Про те, що робити, якщо знайшов пораненого птаха чи покинуте молоде пташеня, ексклюзивно для УНІАН розповіли два досвідчених орнітологи.
- Що робити, якщо побачив пораненого птаха
- Чому не можна чіпати пташенят птахів - правда та міфи
- Що робити, якщо пташеня випало з гнізда
- Як лікувати пораненого птаха
Що робити, якщо побачив пораненого птаха
Як пояснює орнітолог зі Львова Ганна Кузьо, поранених птахів можна підбирати. Приміром, якщо ви бачите, що в птаха йде кров, або в нього є перелом, або звисає нерухомо крило, або він не може встати на ногу. Таких птахів слід одразу нести до ветеринарної клініки. Але є велика проблема - дуже багато ветеринарів просто не знають, що робити з пораненими птахами, оскільки працюють переважно з котами та собаками, а в лікуванні пернатих є своя специфіка.
У ветклініці можуть зробити рентген, і, якщо у птаха є перелом, йому мають накласти шину так, щоб кінцівка правильно зрослася. Але якщо ветеринар ніколи не мав справу з птахами, то може мати проблеми з правильним лікуванням.
Є різні види птахів, у них можуть бути різні типи травм, і тому поранену тварину точно треба спочатку нести до ветеринара. Спеціаліст її огляне, зробить необхідні процедури, а потім порадить, що варто робити далі. Одним травмованим можуть порадити давати протизапальні препарати, іншим - потруїти паразитів, оскільки вони дуже послаблюють організм. До кожного пораненого індивідуальний підхід.
В Україні є кілька спеціалізованих притулків, куди віддати пораненого птаха, - громадські організації "Вільні крила" та "Садиба Нюшанік". Активісти не всіх пернатих беруть до себе, але в них можна запитати поради.
Також птахів із пораненнями можна віддати до зоопарків, там є фахівці, які знають, як їм допомогти. Але не слід забувати, що в зоопарках купа своїх тварин, і працівниками можуть не захотіти опікуватися звичайними птахами, приміром, горобцями, голубами, стрижами. У зоопарк теоретично можна принести рідкісні види, наприклад, сов.
Ганна Кузьо наголошує - якщо людина підбирає птаха - це вже її відповідальність, тобто вона має відвезти його до спеціалістів, дізнатися, чим його правильно лікувати та годувати. Це насправді купа мороки. І треба усвідомити, що взявши птаха, вам доведеться робити все самому - витрачати і свої гроші, і свій час, а не шукати когось, хто замість вас все зробить.
Порятунком птахів в Україні займаються тільки активісти, немає служби, яка це зобов'язана робити. Саме на вас лежатиме відповідальність за її порятунок. Якщо ви не готові брати відповідальність - то не забирайте тварину з вулиці.
Чому не можна чіпати пташенят птахів - правда та міфи
Як пояснює Кузьо, птахи - це не собаки чи кішки, які мають суперчутливий нюх. У житті більшості з них нюх не відіграє дуже важливої ролі. Саме тому не можна сказати, що запах людини на одному пернатому може потім відлякувати інших птахів, - це байка.
Але, якщо людина полізе в гніздо в той момент, як його щойно почали вити, то птахи це місце можуть покинути, оскільки вважатимуть потенційно небезпечним для вирощування пташенят, і почнуть робити гніздо в іншому місці.
Якщо ж людина знайде гніздо, де вже є яйця, і полізе туди, то в такий спосіб може підказати дорогу до нього хижакам, які поїдають пташині яйця, приміром, куницям, білкам або сойкам.
Є деякі види куликів, які через сильний переляк можуть покинути гніздо на ранніх стадіях насиджування яєць. Але, якщо вони вже хоча б тиждень висиджуватимуть яйця, то не покинуть гніздо. Кулик може злетіти з яєць тимчасово через те, що його налякали, а потім повернутися. Це недобре для розвитку ембріона, оскільки йому потрібна постійна температура.
Що робити, якщо пташеня випало з гнізда
Таке рідко буває, щоб люди знайшли злетка, який випав. Переважно люди знаходять пташеня, яке, на їхню думку, саме сидить розгублене і покинуте. Коли люди кажуть - покинуте пташеня, насправді воно не покинуте. Ганна Кузьо пояснила, що переважно молоді птахи покидають гніздо тоді, коли ще не вміють добре літати. У таких пташенят уже майже виросло махове пір'я, крила наче в дорослих птахів, але їм треба накачати м'язи, які потрібні для польоту, треба пробувати літати й навчатися цього так само, як і людині ходіння.
Тож насправді пташеня могло просто покинути гніздо, але ще не вміє літати і не знає, що треба тікати від людини, тож сидить на місці. Батьки підлітають до дитини і годують. Якщо кудись відійти, причаїтися й почекати, то ви побачите, як до злітка прилітатимуть дорослі птахи й годуватимуть його. Людині чіпати його не потрібно - така тварина не потребує допомоги.
Якщо ж пташеня зовсім неоперене або пір'я дуже коротке, тоді воно справді ще не мало б вилазити з гнізда. У такому разі дійсно можна спробувати знайти гніздо і посадити пташеня назад. Але це непросто зробити, бо зазвичай гнізда замасковані або високі, і дістатися туди нереально. Але якщо пташеня вдасться повернути батькам, то пташка-мати не відмовиться від свого пташеняти через запах людини. З неоперенною молоддю слід поводитися дуже обережно - у них ніжна шкіра та лапки, і їх треба делікатно брати та класти в гніздо, щоб не завдати шкоди.
Головне, що робити, якщо знайшли пташеня, це посадити на щось високе, щоб воно не стало жертвою хижаків, наприклад, котів. Але малюк може швидко зпурхнути з безпечного місця. Не слід відносити його кудись далеко, оскільки в іншому місці птахи-батьки можуть не знайти його, щоб нагодувати.
Якщо пташеня не травмоване, то його не варто чіпати. Якщо ж ви побачите навколо багато котів, собак або машин, тоді його варто пересадити на якесь підвищення. Якщо ж ви бачите візуально ціле оперенане пташеня на землі в парку чи в лісі, то все в нормі, так і повинно бути, - воно просто доросло до того моменту, що залишило гніздо, але ще не навчилося нормально літати та боятися людей.
Як лікувати пораненого птаха
Якщо вирішили надати першу допомогу самостійно, поки не знайшли потрібного фахівця, порядок дій пояснив ветеринар-орнітолог, засновник громадської організації - центру реабілітації птахів "Вільні крила" Віктор Шельвинський.
В Україні 430 видів птахів, і кожен вид має свої анатомічні та фізіологічні особливості, у різних видів різні раціони, і травми вони отримують неоднакові - зокрема, можуть бути переломи лап, крил, ушкодження тулуба, очей, і щоб пояснити, як правильно виходжувати різних птахів у всіх цих ситуаціях удома, можна написати книжку, що складатиметься з кількох томів.
За словами фахівця, немає такого, що найчастіше птахів приносять із якимись однаковими травмами чи пораненнями. Немає якогось шаблону, і до кожного пораненого має бути індивідуальний підхід.
Варто говорити не про те, як правильно виходжувати пораненого птаха, а про те, що можна і не можна робити, коли людина побачила птаха з пораненням. Якщо, приміром, є перелом крила і кровотеча, то насамперед потрібно зайнятися накладанням бандажа, а накласти його правильно не зможе людина без практики.
Тому слід сповити пораненого птаха, як дитину, покласти в коробку з маленькими отворами, закрити її, щоб обмежити вплив зовнішніх подразників, зокрема сонячного світла, і везти до ветеринарів.
Поранену пташку потрібно знерухомити, тому що вона збуджена, намагається втекти, і свої останні життєві сили витрачає на те, щоб вирватися на волю, і може сама собі нашкодити. Годувати поранену пташку нічим не треба і не варто поїти, бо вона може захлинутися. Якщо ж без поради фахівця займатися годуванням, то це може призвести до виникнення розладу шлунково-кишкового тракту. Особливо якщо дати невідповідну їжу (зерно хижакам тощо).
У 2012 році закінчила Львівський національний університет ім. І. Франка за спеціальністю "Екологія".
З 2008 року волонтерила в орнітологічних експедиціях, а потім продовжила орнітологічні дослідження в аспірантурі Державного природознавчого музею у міста Львів.
У 2017-2019 роках координувала проєкт BirdID Ukraine, навчала спостережників за птахами визначати види птахів та залучала волонтерів до проєктів громадянської науки (citizen science).
З 2019 року працює у Франкфуртському зоологічному товаристві. Зараз координує еколого-освітні проєкти у 12 карпатських природно-заповідних територіях.
Має понад 23 роки досвіду роботи в галузі орнітології. Співробітник ДПМ НАН України, член Західноукраїнського орнітологічного товариства.
Закінчив Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького, кафедра ветеринарної медицини.
Цікавиться птахами та мистецтвом..
