Україна розглядає "План Б" для організації експорту без участі росіян в Чорноморській зерновій ініціативі, зокрема, й в розвитку експорту через Дунайські порти України в кооперації з Молдовою та Румунією. Про це йшлося на зустрічі "Зерно.Економіка.Війна" за участі керівництва Української зернової асоціації, повідомляє прес-служба УЗА.
За словами президента асоціації Миколи Горбачова, цей план стосується як дунайських портів, так і додаткових фінансових інструментів для страхування суден, які будуть заходити до портів Великої Одеси і перевозити зерно без "зернової угоди".
Як зазначив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Юрій Васьков, задля продовження фактично "зернового коридору" без участі росії, уряд України виділив 20 млрд грн у спеціальний фонд, який гарантуватиме виплати іноземним судновласникам у разі пошкоджень судна чи товару.
Горбачьов наголосив, що організація зовнішніх рейдів в територіальних водах Румунії та України для українських Дунайських портів і подальша розбудова цих портів – це найкраща альтернатива для зростання спроможності експортної логістики України. Організація рейдової перевалки для перевантаження зерна з барж з Дунайських портів на великі судна типу Panamax дозволить подвоїти перевалку зернових в Дунайських портах.
Окрім цього, за словами Горбачьова, розбудова портів на Дунаю зменшить витрати аграріїв на логістику, зокрема, вартість перевалки баржами на Дунаю здешевшає з 20 до 10 доларів.
В УЗА зазначають, що Україна за 2022/2023 маркетинговий рік (липень 2022 - червень 2023), попри всі складнощі війни і постійне перешкоджання росіянами експорту зерна, через "зерновий коридор" експортувала загалом 58,5 млн тонн зернових та олійних, що навіть перевищило трохи більше як на 9% показники минулого воєнного зернового сезону.
Зрив "зернової угоди" - що треба знати
17 травня 2023 року зернову угоду, що дозволила відновити експорт продовольства українськими чорноморськими портами в умовах війни, було продовжено на 60 днів.
Після продовження дії угоди росіяни надалі перешкоджали нормальній роботі "зернового коридору". З 26 червня Росія повністю зупинила реєстрацію нового флоту. 29 суден, що мали б експортувати 1,4 мільйона тонн продовольства, були заблоковані у територіальних водах Туреччини.
Ворог висунув вимоги для чергового продовження дії "зернової угоди". Одна з них – підключення "Россельхозбанку" до міжнародної міжбанківської системи SWIFT.
Financial Times повідомляє, що в ЄС розглядають можливість підключення до системи спеціально виділеної дочірньої структури "Россельхозбанк" в обмін продовження зернової угоди. Посол з особливих доручень МЗС України Ольга Трофімцева, коментуючи цю публікацію, наголосила, що шантажист, яким є Російська Федерація, не зупиниться, якщо виконувати вимоги.
Вже 4 липня в МЗС РФ заявили, що створення "дочки" для "Россельхозбанку" для підключення до SWIFT – "свідомо непрохідна схема". Там також висловили невдоволення тим, що "Росія в обмін на все це зараз має погодитися на продовження зернової угоди", хоча на відкриття філії потрібні довгі місяці. Пізніше того ж дня відомство країни-агресора заявило, що "підстав для подальшого продовження "чорноморської ініціативи", що спливає 17 липня, немає".
