Кремлю запахло смаженим. Чому Північний потік-2 може залишитися недобудованим

Михайло Гончар
07:00, 25 листопада 2019
Енергетика
8897 0
Думка

В руках Сполучених Штатів Америки залишається інструмент, який може нехай і не зупинити будівництво газопроводу «Північний потік-2», але призупинити на два-три роки. Про це йдеться в статті американської неурядової організації American Council. Однак цей інструмент залишатиметься недовго – буквально пару місяців.

Йдеться про американський закон про захист енергетичної безпеки Європи, який отримав підтримку обох партій США. Цей законопроект передбачає запровадження Сполученими Штатами адресних санкцій, націлених зупинити завершення будівництва «Північного потоку-2». Зокрема, під санкції має потрапити компанія Allseas, яка надає критично важливе судно для глибоководного прокладання труб.

Відтак, на даний момент справді є шанс, що «Північний потік-2» не буде добудований у найближчі роки. Така можливість існує з серпня 2017 року, коли у США був прийнятий закон про санкції проти Росії, Ірану та Північної Кореї, що передбачав можливість, але не обов’язковість, введення санкцій, в том числі й через будівництво «Північного потоку-2». Після того все було віддано на розсуд Адміністрації президента США та власне Дональду Трампу. Однак Трамп зі зрозумілих причин не поспішав проявляти політичну волю і трансформувати можливість у реальні кроки. Тому логічно, що у подальшому в американському Конгресі з’явилися додаткові законопроекти, які були виписані більш чітко. У них мова йшла не про можливість введення санкцій, а про необхідність та обов’язковість цього кроку.

Останній із таких законопроектів був підготовлений влітку цього року, протягом літа він пройшов всі необхідні процедури в Сенаті (це – сенатський законопроект), і в останні дні серпня законопроект був фіналізований. Тож після канікул він міг бути ухвалений. Та після канікул в американському Конгресі пішов бюджетний процес, а далі розгорілися пристрасті довкола імпічменту Трампу. Всі інші питання, в тому числі «Північний потік-2», опинилися на периферії уваги американських законодавців. Тому досі у них до цього законопроекту не доходили руки.

Йдеться не стільки про те, щоб допомогти Україні, скільки про інтереси США – Трамп же обіцяв зупинити «Північний потік-2»

Зараз тема будівництва цього газопроводу актуалізувалася на тлі того, що Данія погодила трасу своєї ділянки у морській економічній зоні. А це була остання перешкода на шляху завершення будівельної фази «Північного потоку-2». Американцям нагадали про те, що вони мають активізувати свої дії щодо цього.

Наразі існує два шляхи.

Перший полягає в тому, що має бути проголосований вже підготовлений та процедурно опрацьований законопроект групи сенаторів, в якому передбачені не можливі дії з боку адміністрації Трампа, а обов’язкові кроки. Як я зазначав, законопроект готовий з кінця серпня, але так і не винесений на голосування.

Другий шлях полягає у тому, що на основі закону, який уже існує і є чинним з 2 серпня 2017 року, Трамп проявить політичну волю та вживе необхідних заходів щодо санкцій проти компаній-підрядників, які працюють над будівництвом «Північного потоку-2».

Для Трампа зараз слушна нагода це зробити, аби показати, що він є особою, яка не просто говорить, а діє, не просто йде у фарватері «хотєлок» Путіна, а відстоює американські інтереси. Тож тут йдеться не стільки про те, щоб допомогти Україні, скільки про інтереси США – Трамп же обіцяв зупинити «Північний потік-2», а його будівництво уже на фінальній стадії. Якщо проект відбудеться, це автоматично означатиме, що Трамп – нікчемний президент, який може погрожувати північнокорейському Кім Чен Ину чи іранському аятоллі, а з Путіним нічого зробити не може. Адже не-введення санкцій Сполученими Штатами буде означати, що виграв Путін і Росія, що виграла російсько-європейська корупція.

«Вікно» цих можливостей – найближчі два місяці, а, точніше кажучи, до Різдва.

Можливо, американська стратегія щодо «Північного потоку-2» полягає у тому, що Штати хочуть дати можливість росіянам витратитися по-максимуму, а потім, на фінальному етапі, «врізати» санкціями. Адже тоді Росія буде на кілька мільярдів доларів чи євро менше стріляти в Україні, Сирії чи інших регіонах світу…

У матеріалі American Council говориться, що, якщо ці санкції будуть запроваджені, то будівництво не зупиниться, а призупиниться на два-три роки. Чому йдеться саме про такий період? Після запровадження таких санкцій можна чекати цілу низку судових позовів та судових процесів, які самі по собі є довготривалими. Напевно, в American Council оцінили, що ці судові процеси триватимуть два-три роки, а, можливо, й більше.

Плюс Європейська комісія створила цілу низку проблем для «Газпрому». Навіть якщо уявити собі, що «Північний потік-2» буде добудований, то тепер, з урахуванням положень оновленого європейського законодавства (Газова директива), «Газпром» не зможе використовувати «Північний потік» – і перший, і другий – більше ніж на 50% потужності. Відповідно, він з цього приводу буде позиватися, будуть нові судові процеси, які також можуть тривати місяцями й роками. Навіть якщо рішення буде на користь «Газпрому», воно теж може бути оскаржене, а потім «Газпром» буде оскаржувати далі. Тобто на одне оскарження з’являтиметься інше і т.д. Цей процес може розтягнутися на роки. І два-три роки затримки можуть виявитися оптимістичним сценарієм.

Те, що росіяни раптом згадали про судно-трубоукладач «Академік Черський», теж означає, що у Москві відчули: пахне смаженим

Якщо говорити про те, як ця ситуація вплине на Україну, то, звісно, зупинка будівництва «Північного потоку-2» означатиме збереження транзиту російського газу через територію України. Тому це вкрай важливо для нас.

Якщо європейське законодавство в частині Третього енергопакету буде дотримано, перш за все, самими європейцями, то тоді, не дивлячись на те, що у «Газпрому» буде 110 мільярдів кубічних метрів потужностей у чотирьох трубах обох потоків, використовувати він їх зможе тільки на 55 мільярдів, тобто наполовину. А решта, як і зараз, буде йти через ГТС України. Так ми збережемо існуючий сьогодні статус-кво.

Чи може Україна спонукати США прийняти рішення про запровадження цих санкцій? Гіпотетично такі механізми у нас є. Нам потрібно працювати з американськими законодавцями, підштовхувати їх. Важливо, аби ми показували, що зацікавлені в тому, щоб на європейському ринку було більше американського газу. Чим більше газу на ринку, тим більша конкуренція і тим нижча ціна.

Днями на польський термінал Свіноуйсьце прибув перший танкер зі скрапленим газом для української компанії «ЕРУ Трейдінг». Це – скромна закупка, яка має більше технічний і технологічний характер, аніж комерційний, але це важливо – все починається з першого кроку.

Тож ми повинні не просто риторикою переконувати американців – наші друзі в Конгресі США і так усе це розуміють. А потрібні чіткі конкретні дії.

Ймовірність такого позитивного для України сценарію я би оцінив у 51%, тобто з невеликим оптимізмом. Сподіваюся, що американці просто дають можливість Путіну зарити якомога більше грошей на дно Балтійського моря, а потім вдарити санкціями. І те, що росіяни раптом згадали про судно-трубоукладач «Академік Черський», теж означає, що у Москві відчули: пахне смаженим.

Михайло Гончар, експерт з енергетичних питань, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter