Універсальною альтернативою продуктовій картці й подібним ініціативам є зростання реальних доходів населення, тобто зростання зарплат і соціальних виплат швидкими темпами, ніж темпи інфляції.
Про це, як йдеться в матеріалі УНІАН, заявила старший економіст Центру економічної стратегії Олександра Коломієць.
За словами експерта, навіть у разі, якщо економіка розвивається, зростання соціальних виплат відбувається з певним тимчасовим лагом після зростання цін.
"Але, навіть у випадку, якщо економіка розвивається, зростання соціальних виплат відбувається з певним тимчасовим лагом після зростання цін, тому в умовах високої інфляції найбільше страждають верстви населення, які від них залежать – багатодітні сім'ї, пенсіонери, інваліди й т.ін. Потребують підтримки держави у всіх можливих і доступних формах", - підкреслила Коломієць.
Разом з тим, експерти говорять про те, що існує ще одна альтернатива продуктовим карткам.
На думку президента "Першого міжнародного фонду розвитку України" Миколи Волковського, більш предметною альтернативою адресної грошової допомоги могла б стати закупівля органами місцевого самоврядування "продуктових пакетів" і щомісячна роздача їх сім'ям з низькими доходами, багатодітним сім'ям, літнім людям й т. ін.
"Хоча в цій ситуації ймовірність корупції зросте, проте був би більш жорсткий підхід до віднесення громадян до списку тих, що потребують такої підтримки", - пояснив Волковський.
Також, за його словами, можна створити бонусну карту, яка б нараховувала умовні бали: це могло б допомогти створити власну електронну систему, не прив'язану до реальної економічної ситуації, а сама сума розраховувалася б відповідно до стандартів споживчого кошика.
"Так би умовний соціальний захист діяв не номінально, а реально, тому що розрахований обсяг, наприклад, молока в місяць калькулювався в цих бонусах, що мають постійну величину (аж до того моменту, поки держава не внесе зміни), тому гіпотетичний стрибок ціни з 20 до 50 або її спад з 30 до 15 для цієї людини не мав би ніякого значення, тому що покупець викуповує квоту, а не суму. Хоча і в цій концепції можна знайти багато недоліків, оскільки соціальне питання однозначно не має чіткого та одновекторного рішення", - зазначив Волковський.
Моніторинг та держрегулювання цін:
12 січня 2022 року Кабінет міністрів ввів щоденний моніторинг цін для 30 продовольчих і непродовольчих товарів, в тому числі й на цибулю ріпчасту, буряк, моркву, картоплю, капусту білокачанну.
Також 12 січня 2022 року Кабінет міністрів України ввів державне регулювання цін на ряд продуктів.
Продуктові картки в Україні:
11 січня 2022 року з'явилася інформація про те, що в офісі президента обговорюють можливість введення в Україні талонів на харчування.
Талони на харчі отримають громадяни з низьким доходом. Передбачається, що картки будуть існувати не тільки в паперовому вигляді, а й в електронному - в додатку "Дія".
Що можна буде купити на продуктові картки:
Продуктові картки діятимуть не на всі продукти, а тільки на "соціально значущі". До такого переліку належать:
- гречка;
- цукор;
- макарони;
- пшеничне борошно;
- молоко пастеризоване 2,5%;
- пшеничний батон;
- хліб житньо-пшеничний;
- курячі яйця;
- м'ясо птиці;
- вода мінеральна негазована;
- масло вершкове 75,3%;
- олія соняшникова.
Хто отримає талони на їжу:
Талони будуть призначатися для малозабезпечених верств населення. За різними підрахунками, на цей момент від 20% до 50% населення України потребують допомоги.
Комунальну субсидію в Україні отримують 2,5 мільйона домогосподарств. Тому можна очікувати, що і продуктові картки отримають мільйони українців.
У скільки введення продуктових талонів обійдеться Україні:
За оцінками експертів, введення продуктових талонів обійдеться 50 млрд гривень. Експерти припускають, що інші соціальні програми можливо доведеться урізати. Також є побоювання, що ініціатива найсильніше вдарить по працездатному населенню, яке є основним платником податків.
