Вибори в Україні проходять в нездоровому інформаційному хаосі / фото УНІАН

«Все йде так, як вони хочуть», - сказав журналістам Дмитро Золотухін. Розкинувшись у кріслі кав’ярні в Києві, він говорив не про кампанію Володимира Зеленського і не про нинішнього президента Петра Порошенка. Ні, «вони» - це росіяни. Москва роками використовувала Україну як лабораторію для випробування дезінформації. І Золотухін один з тих, чия робота відбивати такі інформаційні атаки.

Про це пише The Atlantic, нагадуючи, що Кремль звинувачують у спробах вплинути на вибори по всьому світі, посилюючи розкол у суспільствах за допомогою низки тактик. Головна з них – поширення брехні. Використовуючи сфальсифіковані чи неправдиві новини, а також фальшиві сторінки у соціальних мережах, російські операції поширюють недовіру до демократичного процесу. Перед виборами Європарламенту, які відбудуться наступного місяця, і президентською гонкою в США у 2020 році онлайн-армії Володимира Путіна відпрацьовують свої тактики в Україні.

Читайте такожУкраїнці все ще дивляться російське ТБ: в "Опорі" оцінили вплив Росії на вибори в Україні

Відео дня

Київ не просто лабораторія для відпрацювання російських тактик інформаційної війни. Він також забезпечує полігон для пошуку можливих рішень. Оскільки чиновники на зразок Золотухіна, який обіймає посаду заступника міністра інформаційної політики, намагаються віднайти спосіб захистити демократичний дискурс і не нашкодити свободі слова. В той час, як США готуються до чергової тривалої президентської гонки, а регуляції у сфері соціальних мереж здаються неминучими, зусилля українського уряду демонструють, наскільки важко боротися з дезінформацією у поляризованому інформаційному середовищі.

Відповідальним за відбиття зовнішніх інформаційних атак часто не вистачає ресурсів. А в розпал напруженого електорального періоду, під час якого кандидати стали самі комбатантами інформаційної війни, відділити факт від брехні, патріота від ворога і друга від недруга не так вже й просто. Видання зауважує, що в президентській гонці Зеленський і Порошенко використовують брудні тактики перед другим туром виборів.

«Якщо ти бачиш певну історію в українських ЗМІ, у тебе тепер немає жодних підстав назвати її російською вигадкою. Тому що часто це позиція, яку підтримує певна кількість українців», - пояснив Золотухін.

У 2014 році російські тролі намагалися поширювати гучні фальшивки. У 2019-му дезінформація більше опирається на проблеми, які лежать в серці кампанії: корупція, якість життя, оцінка українського прогресу після Революції Гідності.

Перенапружені й перевантажені члени команд Порошенка і Зеленського показали, наскільки українське електоральне середовище готове до експлуатації. В штаб-квартирі партії Порошенка журналістам The Atlantic показали «виставку фейків», які поширювали політичні опоненти перед першим туром. У Зеленського теж кажуть, що стали жертвою інтенсивної кампанії дезінформації, зокрема скаржаться на атаки численних ботів у коментарях під кожним повідомленням. Головний стратег з цифрових технологій Михайло Федоров не наважується вказати пальцем на Росію. Натомість він звинувачує прихильників Порошенка.

Читайте такожУ Раді застерегли щодо вірусу популізму, який вразив усіх кандидатів у президенти

Плутанина і хаос стали головоломкою для Золотухіна і його колег з Міністерства інформаційної політики, які ризикують зіштовхнутися зі звинуваченнями у прихильності до чинного президента України. Спроби розібратися з речами у настільки політично зарядженій ситуації створювали для нього проблеми й в минулому. Порошенко і сам розмиває лінію. Після того, як націоналісти розкритикували його адміністрацію через корупційний скандал в оборонному секторі, Порошенко назвав їх «посланцями Путіна».

До фінального туру виборів лишилося кілька днів. Хто б не переміг, він успадкує небезпечний обсяг влади над інформаційним простором країни. І часи, коли світові лідери все частіше називають політичних опонентів і пресу «ворогами народу», Україна намагається відповісти на екзистенційно важливе питання, сформульоване Золотухіним.

Нагадуючи про складні дебати у Вашингтоні він сказав: «Чи Перша поправка дає громадянам право вільно брехати, робити це публічно і масово? І не просто бути голосом в натовпі, а інвестувати мільйони доларів, щоб поширювати брехню серед мільйонів людей? Отці-засновники думали про таке, коли складали свою поправку?».