Потенційний заробіток примушує зорову кору головного мозку працювати швидше, а збудження наростає у міру збільшення заробітку.
Коли йдеться про небезпеку для життя або, навпаки, про особисту вигоду, всі відчуття, аж до інтуїції, різко загострюються. Подібну цілком наукову гіпотезу може висловити будь-яка розсудлива людина. Але для справжніх нейробіологів особистий досвід - не аргумент, а ось картинки, одержані за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії, цілком.
Джон Серенсес з Університету Каліфорнії не став ставити добровольців на край прірви або садити в одну кімнату з ведмедем на ланцюзі, обмежившись поки оцінкою ролі потенційного заробітку в зоровому сприйнятті. Хоча ученому і довелося розлучитися з декількома сотнями доларів на "призи" учасникам, йому вдалося показати головне - потенційно "цінні" зорові образи обробляються в зоровій корі головного мозку набагато активніше.
14 добровольцям пропонувалося вибрати один з двох сигналів, що одночасно відображалися на екрані, - червоний або зелений, якщо вони вгадували (правильна відповідь визначалася випадковим чином), то одержували від 10 центів до 10 доларів. У певний момент випробування Серенсес без попередження давав гравцям можливість "запрацювати більше", на деякий час міняючи вірогідність правильної відповіді з 50/50 на 25/75 або 75/25.
Оскільки зелений і червоний круги розташовувалися кожен перед своїм оком, то і сигнали оброблялися незалежно в зоровій корі своєї півкулі, а отже, їх можна було порівняти за допомогою МРТ, що дає точну картину кровотоку, по якій учені і судять про активацію тієї або іншої області мозку. Від зайвого "шуму", неминучого при подібних експериментах, Серенсес позбавився, тренуючи своїх підопічних дивитися прямо перед собою.
З`ясувалося, що активація зорової кори практично не залежить від "ціни" кожного конкретного випробування, зате безпосередньо корелює з розміром виплат, пов`язаних з даним конкретним сигналом.
А ось чи надовго в зоровій корі зберігається цей стан "передактивації", поки невідомо. Річ у тому, що підопічні проводили добру сотню однотипних "ігор" підряд.
