Український фармацевтичний ринок опинився на межі серйозної кризи через новий раунд регулювання. Країна ризикує втратити тисячі аптек - особливо в малих населених пунктах і прифронтових зонах, де їх і так не багато. Про це заявила виконавча директорка мережі "Аптека 9-1-1" Юлія Клименюк у своїй авторській колонці, присвяченій впливу нового державного регулювання на аптечний бізнес.
"Є високий ризик того, що значна частка аптек через збитковість зачиниться, а населення отримає гірший доступ до медикаментів", - пише Клименюк.
Так, з 1 березня 2025 року в Україні заборонили укладання нових маркетингових договорів між аптеками та фармвиробниками. Після того, як нововведення не виправдало очікувань, щодо збільшення доступності ліків та зменшення вартості на них – МОЗ запропонував новий порядок регулювання маркетингу з моделлю "20% + 3%". Яка, за словами Клименюк, в реальності залишає аптекам лише 4,4% доходу з маркетингу замість необхідних 12–15%.
"До 1 березня 2025 року українські заводи-виробники генеричних (незапатентованих та взаємозамінних) препаратів платили аптекам 10-25% від обсягу своїх продажів за маркетингові послуги. Вони та націнка на лікарські засоби складали два головні пункти сукупного доходу аптек", – пояснює Клименюк.
При цьому, виграли від скасовування маркетингових договорів лише фармацевтичні заводи, які, за оцінками МОЗ, вже зекономили на цьому близько 7,5 мільярдів гривень, однак попри це не знизили ціни на ліки, як обіцяли початково. Виконавча директорка мережі "Аптека 9-1-1" також відкрито заявила, що на цей законопроєкт впливали фармвиробники.
"Буду максимально відвертою: на зміст проєкту цього документу впливала група українських фармвиробників… з метою зафіксувати додаткові прибутки на стороні заводів", - заявляє вона.
Крім того, рентабельність аптек у квітні склала -6%, і більшість мереж за підсумками другого кварталу також будуть у мінусі. Збільшуються борги перед дистриб'юторами, зменшується асортимент, загрожує закриття аптек у малих і прифронтових містах, а держава щомісяця недоотримує 1 млрд грн податків.
У підсумку, МОЗ не лише не покращив ситуацію для споживачів, а фактично перерозподілив фінансове навантаження з виробників на аптеки і пацієнтів. Адже, до скасування маркетингових виплат аптеки спрямовували ці кошти на цінову конкуренцію між собою, що напряму грало на користь пацієнтів - саме завдяки цьому вартість ліків знижувалась, а націнка на медикаменти в Україні залишалась однією з найнижчих у Європі. Скоротившись на 7% за період 2015–2024 років. Частину цих надходжень також використовували для покриття операційних витрат.
"Це особливо важливо для нашої мережі (ред. "Аптека 9-1-1"), яка після початку повномасштабної війни втратила понад 150 аптек, з яких більше ніж 60 - знищені або розграбовані. Їх відновлення та утримання точок поблизу лінії фронту вимагає значних фінансових ресурсів".
Юлія Клименюк закликає МОЗ затвердити погоджену раніше редакцію законопроєкту, яка передбачає 12–15% маркетингових виплат, як "вакцину проти зростання цін для пацієнта, скорочення доступності ліків та банкрутства аптек".
