Про це він написав на своїй сторінці у соцмережі Facebook.
Відповідь на це запитання міститься у Конституціі України, зазначає Магера. Він пояснює, що відповідно до пункту 29 частини першої статті 85 Основного Закону України питання перейменування населених пунктів належить до повноважень Верховної Ради України.
Рішення приймається більшістю голосів народних депутатів Украіни від конституційного складу Верховної Ради України, тобто, не менше, ніж 226 голосами. Таке рішення не є законом і набуває чинності у день прийняття, якщо пізніший час вступу в дію не буде передбачений самою постановою.
Дещо складнішою є процедура перейменування Дніпропетровської та Кіровоградської областей, оскільки вони є у переліку "адміністративних одиниць субнаціонального рівня" у частині другій статті 133 Конституції України. Тому, щоб змінити ці назви необхідно прийняти закон про внесення змін до Основного Закону.
Читайте такожЗаборона пропаганди комунізму засмутила Росію
Для цього необхідне, по-перше, ініціювання відповідного законопроекту Президентом або не менше, ніж 150 депутатами, по-друге, він має пройти перевірку Конституційного Суду України "на відповідність процедурним положенням статей 157 і 158 Конституції".
Крім того, потрібне схвалення законопроекту постановою Верховної Ради України не менше ніж 226 голосами та прийняття на наступній черговій сесії Верховної Ради України як закону більшістю не менше ніж у 300 голосів.
"..закон набирає чинності в звичайному порядку, тобто, через 10 днів з моменту офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачене самим законом, але не раніше дня опублікування (частина п'ята статті 94 Конституції України)", - зазначив заступник голови ЦВК.
Також Магера пояснив, що в питанні перейменування як міст, так і областей президент не має права вето.
Раніше УНІАН повідомляв, що Рада заборонила пропаганду та символіку комуністів і нацистів.
За це рішення проголосували 254 із 307 депутатів, присутніх у сесійній залі.
Згідно із законом, використання у назві символіки комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів є підставою для відмови у реєстрації та/або припинення діяльності юридичної особи, політичної партії, іншого об’єднання громадян; відмови у реєстрації та/або припинення випуску друкованого засобу масової інформації.
У разі невиконання юридичними особами, політичними партіями, іншими об’єднаннями громадян, друкованими засобами масової інформації вимог цього закону їхня діяльність/випуск підлягає припиненню в судовому порядку за позовом центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державної реєстрації юридичних осіб, реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, громадських спілок, інших громадських формувань або іншого уповноваженого органу державної влади.
Рішення щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, іншого об’єднання громадян вимогам цього закону приймає центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державної реєстрації юридичних осіб, реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, громадських спілок, інших громадських формувань, у визначеному Кабінетом міністрів порядку.
Виготовлення, поширення, публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, у тому числі сувенірної, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних радянських республік або їхніх фрагментів на всій території України заборонено.
