Як Росія може використати свій "новий статус" у ПАРЄ проти України

Тарас Чорновіл
16:45, 30 січня 2020
Політика
2248 0
Думка

Віце-спікером Парламентської асамблеї Ради Європи був обраний заступник голови Держдуми Російської Федерації Петро Толстой. Результат голосування, який ми отримали по Толстому, був запрограмований ще торік. Причому велика перевага у голосах на користь Росії була така, що очевидним є те, що росіяни добре «попрацювали» з делегаціями парламентів інших країни. У підсумку Росія дуже добре «сіла на коня» в ПАРЄ.

Добре, що на неприпустимості такого рішення українська делегація зробила акцент. Це – одна з небагатьох ситуацій, коли про дії нової української делегації у ПАРЄ можна сказати добрі речі. Адже депутат від «Слуги народу» Ганна Мезенцева зробила юридичний крок, яким заблокувалося автоматичне призначення Толстого на цю посаду у Парламентській асамблеї: вона запропонувала провести закрите голосування по його кандидатурі, бо «риторика Толстого суперечить європейським цінностям», і її пропозицію підтримали.

Однак обрання Толстого віце-спікером ми змогли лише відкласти, а не зробити неможливим.

Слід визнати, що станом на січень щось змінити в ситуації з цим обранням було вже неможливо. Тому що раніше Україна зазнала два серйозні програші: у травні і вересні минулого року.

У росіян теж здавали нерви, і була ймовірність, що вони грюкнуть дверима, давши ПАРЄ спокій.

У травні 2019-го потрібно було зробити все можливе і неможливе для того, щоб російська делегація не повернулася до засідань у ПАРЄ. У росіян теж здавали нерви, і була ймовірність, що вони грюкнуть дверима, давши ПАРЄ спокій. А це важливо, бо ПАРЄ має непрямий, але дуже серйозний вплив на рішення ЄС та інколи виступає орієнтиром для рішень Євросоюзу.

Те, що ми допустили повернення Росії на засідання ПАРЄ у травні, як на мене, було найбільшим промахом, який перекриває всі наступні.

Друга помилка України зробила всі рішення щодо Росії, які ухвалювалися і будуть прийматися цієї зими, прогнозованими та безумовними. Я й досі не розумію, що це було – дурість чи провокація. Йдеться про рекомендацію парламентського комітету у закордонних справах нашій делегації не їхати на осінню сесію ПАРЄ і не реєструватися, нібито це буде наш демарш проти повернення Росії до асамблеї. Та річ у тім, що демаршу насправді не відбулося. Демарші можуть здійснювати ті, хто існує, але на той момент наша делегація не існувала, бо до моменту визнання повноважень делегації, її не існувало. Тож Україна не була представлена у ПАРЄ і здійснити демарш просто не могла.

Зрештою, відбулося те, що у дитячих жартах звучить так: «Як я сьогодні таксиста покарав! Дав йому 200 гривень і не поїхав!». «Таксистом», якого саме так «покарала» Україна, виявилася Росія, яка тільки дістала бонуси від ситуації. За ті кілька місяців, починаючи з жовтня, РФ дуже зміцнилася: вибудувала контакти, перезнайомилася з делегаціями інших країн, занесла кому треба подарунки («ікорна дипломатія» ніким не скасована, і Росія цим користується дуже активно). Росіяни під час кулуарних контактів дуже добре всім втерли в голову, що Україна – деструктивна країна, що наша делегація займається виключно деструкцією, а Росія буде всім і в усьому допомагати, і саме вона всім несе мир. При цьому у росіян у ПАРЄ не було жодного опору, жодних заяв з українського боку – тепличні умови, коли росіяни могли вільно переконувати всіх у тому, які вони хороші.

Тож у ПАРЄ не дуже й цікавились, хто такий Петро Толстой. Інформацію про нього потрібно було доносити кілька місяців. І робити це потрібно було Україні. Адже те, що Толстой – українофоб, нікого у Європі не турбує, а от бути антисемітом – це інша справа. Адже він опинявся в епіцентрі кількох скандалів, зокрема, сексистських, антисемітських та ксенофобських. А в Європі такі речі є абсолютною дикістю. Проте європейцям про «заслуги» цієї людини ніхто не нагадав…

До кінця цієї сесії, можливо, буде одне-два засідання, які проведе Толстой і щось гидотне скаже про Україну.

Тепер українській делегації доведеться кілька місяців ламати ту схему пропаганди, яку вибудували росіяни, доки нас там не було.

Що ж до посади віце-спікера, вона не має таких серйозних управлінських, представницьких функцій, як посада спікера. Це, радше, почесна посада. Тож я б не драматизував ситуацію.

Чи то віце-спікером буде Толстой, чи то хтось інший, особливого значення немає. Віце-спікери просто час від часу почергово проводять засідання ПАРЄ. Якимось чином вплинути на рішення вони не можуть. Вони можуть прокоментувати негативно щось, але так само хтось інший може прокоментувати це саме з місця. Віце-спікер не може обмежити в слові, не може змінити текст рішення...

До кінця цієї сесії, можливо, буде одне-два засідання, які проведе Толстой і щось гидотне скаже про Україну. Можливо, 10-20 людей, окрім української делегації, це помітять і звернуть увагу. Це – єдина пряма загроза від нього для нас.

Росія продемонструвала, що вона відверто плює на принципи і цінності Європи.

Однак сам факт того, що навіть найбрутальніші порушення принципів Ради Європи – ксенофобія, сексизм, антисемітизм, демонстративне плювання на європейські принципи і вимоги ПАРЄ, прощаються, є небезпечним. Росія продемонструвала, що вона відверто плює на принципи і цінності Європи, але все одно може залишатися у Парламентській асамблеї, отримувати посади віце-спікерів і добиватися свого.

Це означає, що росіяни в подальшому будуть поводитися ще більш зухвало, й не тільки у ПАРЄ. Тепер вони замисляться: чому б не почати активніші обстріли українських позицій, чому б не захопити більшу кількість заручників, чому б не заарештувати 200-300 українців, які чи то волею випадку, чи то долі, чи то дурості опинилися на території Росії, чому б не винести страшні вироки комусь, чому б не здійснити невеличку наступальну операцію і не захопити містечко на лінії розмежування? На велику війну у Європі зреагують, а на дрібниці заплющать очі. Росія вирішить, що такі «дрібнички» їм можна робити, бо вона Європі потрібна більше, ніж Європа – їй. Саме така логіка засіла в російських головах.

Це – найбільша загроза та біда для нас, бо за нею стоять людські життя. Така поступка росіянам та зміцнення їхньої самовпевненості коштуватиме життів українців.

Тарас Чорновіл, політичний аналітик, колишній народний депутат України

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter