Попри те, що народні депутати зробили собі канікули на місяць, «реформи» тривають. Одна з таких безпосередньо пов’язана з діяльністю парламентарів.
Мова йде про реформування Верховної Ради, процес, який має весняне і осіннє загострення. Причому, триває це вже не один парламентський сезон навіть у цьому скликанні. Нагадаю, що ідея ця не давала спокої тоді ще голові ВР, а зараз прем’єрові Володимиру Гройсману. Та безрезультатно. Тепер цим переймається нинішній голова парламенту Андрій Парубій, який навіть сподівається, що ще на поточній сесії, що триватиме до середини липня, вдасться провести через сесійну залу хоча б перше читання ряду питань, що стосуються реформи Ради.
Одне з таких – законопроект №6256 щодо оптимізації роботи парламентських комітетів. У документі, який включено до порядку денного, передбачено зменшення кількості комітетів парламенту з 27 до, максимум, 20. У разі прийняття, застосовуватиметься він вже до Верховної Ради наступного скликання. Адже, зважаючи, що керівництво тими чи іншими комітетами завжди є предметом торгів під час формування коаліції, позитивного голосування за таку ініціативу і подальшого зменшення комітетів у теперішній Раді годі й очікувати.
Ще одне важливе питання щодо реформування парламенту – Раді потрібна нова методика розподілу комітетів. Головним чином, через проблеми опозиції. Адже, так склалося, що про закріплення якихось комітетів за представниками опозиційних фракцій найчастіше говорять ті, хто опинився в опозиції поточного скликання Верховної Ради. А, як тільки ці ж політичні сили обираються у наступному складі і їм вдається сформувати коаліцію, про свої попередні прагнення вони забувають і тримають дулю в кишені для нових опозиціонерів.
Крім цих змін, яких потребує Рада, спікер Андрій Парубій озвучує досить потішну ініціативу: обіцяє ставити на голосування питання щодо внесення змін до Регламенту в частині скасування перерви в засіданні з 12.00 до 12.30 незліченну кількість разів. Потішна вона тому, що за місяць народні депутати мають два пленарні тижні. А реально робота у сесійній залі йде, хіба що, щовівторка та щочетверга. В інші дні зібрати необхідну кількість парламентарів у сесійній залі майже неможливо, лови чи не лови їх, коли вони «розбігаються» по перервах. Тобто, ліквідуючи ці півгодини на день, спікерові навряд чи вдасться досягнути високої відвідуваності засідань.
За даними Громадського руху «Чесно», всі засідання Верховної Ради у квітні пропустило немало народних обранців. З народними депутатами-утікачами, які переховується за кордоном, Олександром Онищенком (група «Воля народу») та Сергієм Клюєвим (позафракційний) все зрозуміло – вони поза межами країни і їх на руку на роботу не приведеш. А запорізький бізнесмен-мажоритарник Петро Сабашук (фракція «Блок Петра Порошенка»), активний учасник блокади окупованих територій Семен Семенченко (фракція «Самопоміч»), найбагатший народний депутат (за даними 2016 року) В’ячеслав Богуслаєв (група «Воля народу»), фігурант антикорупційних розслідувань - Євген Бакулін (фракція «Опозиційний блок»), Андрій Білецький (позафракційний), Дмитро Ярош (позафракційний)? Як спікер збирається впливати на них?
Про це питання, як і про одне з найболючіших – кнопкодавство – реформатори, схоже, воліють не згадувати. І, на жаль, танці навколо відміни перерв під час засідання, розмови про перенесення пленарних днів та зменшення кількості голосів для ухвалення рішень – все це не має нічого спільного з реформою парламенту. Потрібні дієві закони, в яких було б чітко виписана діяльність коаліції, опозиції, жорсткі санкції за невідвідування парламенту та за неперсональне голосування. Але під це голосів у сьогоднішній Раді немає. Тому немає і реформи, тільки її імітація.
Надія Пришляк
