Президенти України Петро Порошенко та Румунії Клаус Йоханніс під час телефонної розмови обговорили новий закон про освіту в Україні.
Як повідомляє офіційне інтернет-представництво глави української держави, сторони обговорили закон «Про освіту» в частині захисту мовних прав національних менших, а також актуальні питання українсько-румунських відносин.
Йоханніс підтвердив незмінність підтримки територіальної цілісності, незалежності та суверенітету України.
Порошенко запросив свого румунського колегу здійснити візит в Україну найближчим часом.
Як повідомляв УНІАН, 13 жовтня міністр закордонних справ України Павло Клімкін відвідав Румунію і заявив, що домовився з главою МЗС Румунії Теодором Мелешкану продовжувати конструктивну співпрацю у сфері освіти. За словами Клімкіна, Україна зможе врахувати висновки Комісії Ради Європи "За демократію через право" (Венеціанської комісії) та консультації з громадами меншин в процесі розробки механізму імплементації освітнього закону.
***25 вересня президент Порошенко підписав закон «Про освіту», мовні положення якого (ст. 7 про мову освіти в Україні) викликали занепокоєння низки країн, зокрема Польщі, Румунії, Угорщини, Греції, Болгарії.
Новим законом в Україні вводиться 12-річна середня освіта, мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова - українська.
28 вересня Клімкін направив ст. 7 закону «Про освіту» на розгляд Венеціанської комісії. Її висновки щодо закону будуть готові до грудня.
12 жовтня у Парламентській асамблеї Ради Європи ухвалили резолюцію з рекомендаціями Україні щодо закону про освіту в частині мов національних меншин. У ПАРЄ заявили, що новий закон про освіту в Україні «спричиняє значне зменшення прав раніше визнаних національних меншин відносно їхньої власної мови в освіті».
«Асамблея з цієї причини рекомендує українській владі переглянути питання мов меншин в освіті, беручи за основу гнучку модель двомовної освіти для всіх осіб, які належать до корінних народів України і національних меншин, щоб не було дискримінації», - йдеться у резолюції.
Також у ПАРЄ наголосили, що трирічний перехідний період застосування положень нового закону може бути занадто коротким, і тому закликали українську владу запровадити гнучкість щодо тривалості процесу впровадження закону.