Україна не зможе отримати таку велику допомогу від Європейського Союзу, яку свого часу отримала нинішній член європейського об'єднання Польща, через абсолютну нову міжнародну ситуацію.
Як передає кореспондент УНІАН з Варшави, про це в інтерв'ю українським журналістам сказала заступник міністра закордонних справ Польщі Катажина Пелчинська-Наленч.
"Аргумент, що Польща отримала стільки, і ми теж хочемо стільки, є хибним, бо зараз інші реалії, і або Україна хоче модернізуватися в цих реаліях, або образитися і не модернізуватися", - сказала вона.
Заступник міністра відзначила, що Польща була у кращій ситуації, ніж сьогодні Україна, в тому числі завдяки іншому становищу в самому Європейському Союзі та на міжнародній арені.
"Втратить лише Україна, бо реалії не зміняться. Ми не повернемо часу та не замінимо Україну на Польщу", - сказала вона.
Водночас представник польського МЗС назвала слушним аргументом української влади про необхідність великих фінансових вливань для запровадження в країні європейських стандартів, зауваживши, що українці знали про обсяг необхідних інвестицій ще на етапі парафування Угоди про асоціацію в березні 2012 року.
"Ніщо не змінилося за останній тиждень, ті стандарти не подорожчали", - сказала вона.
На тему: Фюле вважає вимоги України про компенсацію в 160 мільярдів завищеними
Пелчинська-Наленч зазначила, що Євросоюз не вимагає запровадити стандарти одномоментно, а передбачено перехідні періоди.
"Є зовсім інша розмова, коли Україна говорить, що не хочемо підписувати, бо це дорого коштує та очікуємо великих грошей, а була би цілком інша, якби Україна почала втілення в життя та потім конкретно говорила: це ми хочемо робити, це коштує стільки-то, стільки ми вкладаємо, а стільки очікуємо від другої сторони", - сказала віце-міністр, додавши, що така аргументація переконує Євросоюз.
Вона також заявила, що модернізація економіки є вигідною справою, згадавши про досвід Польщі, валовий продукт якої зріс з початку 90-х років у кілька разів, в той час коли в Україні він зменшився.
"З перспективи Євросоюзу немає сенсу просто давати гроші, аби давати гроші. Кошти мають слугувати реформам, а не для того, щоб уникнути реформ", - наголосила заступник міністра.
Вона не стала озвучувати конкретний розмір фінансової допомоги, яку може отримати Україна, назвавши дуже складним цей підрахунок.
За її словами, мова йде не лише про безпосередню допомогу, кредити, але також про збільшення приватних інвестицій та дешевші запозичення на міжнародних фінансових ринках.
"Це цілий набір чинників. Не можна цього оцінити так просто, скільки ви сьогодні даєте грошей на стіл", - сказала віце-міністр.
Пелчинська-Наленч згадала лише про 650 млн євро макрофінансової допомоги, котрі ЄС готовий виділити одразу після отримання Україною кредиту МВФ та зазначила, що обсяг допомоги складав би ще "сотні мільйонів" євро після підписання Угоди про асоціацію та втілення її в життя.
Як повідомляв УНІАН, колишній уповноважений Польщі у справах європейської інтеграції Яцек Саріуш-Вольський заявляв, що ЄС запропонував Україні в рамках Угоди про асоціацію фінансову допомогу в розмірі 800 млн євро на рік, в той час як Польща - до вступу в ЄС - отримувала щороку від кількох десятків до максимум 200 млн євро.
За даними польського Міністерства фінансів, з травня 2004 року, коли Польща приєдналася до Євросоюзу, до жовтня поточного року отримала від ЄC 91 млрд євро, а в спільний бюджет заплатила 30,4 млрд євро.
Представники української влади заявляли, що на запровадження європейських стандартів в Україні необхідно від 150 до 165 млрд євро та назвали брак достатньої фінансової підтримки ЄС головною причиною призупинення підготовки до підписання Угоди про асоціацію України з ЄС.
