У фракції "Батьківщина" назвали неприйнятними поправки колег з УДАРу, що стосуються розширення повноважень президента. У свою чергу соратники Віталія Кличко не планують відступати від своїх пропозицій. Відсутність спільної позиції призвела до того, що голова Верховної Ради Володимир Рибак скасував засідання робочої групи з підготовки спільного законопроекту, повідомляє Комерсант-Україна.
Читайте такожДля розпуску Ради немає підстав - СтавнійчукСитуація в цілому може змінитися у випадку створення широкої коаліції, про можливості формування якої несподівано заговорили джерела в опозиції.
Про те, що засідання робочої групи з підготовки змін до Конституції переноситься на невизначений термін, вчора вранці повідомили в прес-службі Верховної ради. "Засідання не відбудеться через розбіжності позицій фракцій "Батьківщина" та " УДАР " щодо внесення змін в основний закон. Таким чином, у робочої групи немає предмету розгляду",- підкреслили в прес-службі.
До підготовки спільного законопроекту про зміну Конституції (в частині переходу до парламентсько-президентської форми правління) представники депутатських фракцій приступили в минулий четвер на вимогу опозиції.
Читайте такожУ «Батьківщині» назвали причину розбіжностей з «УДАРом» щодо змін у КонституціїЗгідно з планом роботи над документом, у середу законопроект повинен був вступити в парламентський комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, а його прийняття в першому читанні було заплановано на цей тиждень.
У неділю стало відомо, що в опозиції немає єдиної думки з ключових норм законопроекту. У фракції "Батьківщина" пропонують істотно розширити повноваження Верховної ради, тоді як в Ударі наполягають на посиленні ролі уряду.
Найбільш істотні розбіжності в опозиції виникли через V розділу Конституції "Президент України". "У партнерів "Батьківщини" з фракції УДАР є перелік зауважень щодо повноважень президента, вони наполягають на їх розширенні, з чим ми категорично не можемо погодитися, враховуючи позицію Майдану і негативний досвід сучасної України",- сказано в заяві прес-служби партії "Батьківщина". Соратники екс-прем'єра Юлії Тимошенко зазначають, що їхній варіант законопроекту суттєво обмежує повноваження президента, "щоб убезпечити країну від диктатури".
У фракції УДАР не планують відходити від своїх позицій. "Ми пропонуємо зберегти президенту повноваження брати участь у формуванні різних органів Конституційного суду (надати президентові право призначати половину, а не третину складу КС.- ред.), ради Національного банку. УДАР вважає можливим залишити президенту право зупиняти дію актів уряду",- заявив народний депутат Ростислав Павленко (УДАР). Він підкреслив, що в цьому випадку глава держави виступає "як орган контролю" і є "обмежувачем можливих зловживань уряду".
Представники парламентської меншості пообіцяли на цьому тижні усунути розбіжності щодо законопроекту і прийти до консенсусу. "Рада і її керівництво працюють тільки в політичних інтересах Партії регіонів! Заява про розбіжність позицій і неможливості для "Батьківщини" та УДАРу домовитися - спекулятивне і не відповідає дійсності",- заявив народний депутат Валерій Карпунцов (УДАР). Він підкреслив, що в опозиції є думка про необхідність повернути Конституцію 2004 року і лише після цього "вести суперечки" про посилення законодавчої або виконавчої гілки влади.
В адміністрації президента (АП) вважають, що в опозиції відмовилися від ідеї повернення до Конституції 2004 року. "В письмових пропозиціях, поданих нам нашими колегами з опозиції, міститься не повернення до Конституції 2004 року, а десятки нових змін до чинного основного закону",- заявив агентству "Укрінформ" перший заступник глави АП Андрій Портнов. Він зазначив, що більшість змін стосуються створення нових органів державної влади і перерозподілу повноважень між вже існуючими інститутами.
У Партії регіонів (ПР) заявили, що в разі, якщо опозиція не досягне згоди, більшість винесе на голосування варіант змін до основного закону, розроблений Конституційною асамблеєю під керівництвом Леоніда Кравчука. Цей документ не змінює форму правління, однак надає президенту монополію на призначення суддів, а Верховній раді - контроль над формуванням Кабінету міністрів.
