Міністерство закордонних справ України заявляє, що деякі українські громадяни, які раніше просили про допомогу, вирішили не покидати Казахстан після стабілізації ситуації з безпекою у цій країні.
Як повідомив кореспонденту УНІАН речник МЗС Олег Ніколенко, українське зовнішньополітичне відомство взаємодіє із казахстанською владою та урядами іноземних держав задля захисту інтересів українців у Казахстані.
"Близько 150 громадян звернулися до українського посольства про допомогу в поверненні на Батьківщину. Водночас, у зв’язку із поступовою стабілізацією безпекової ситуації частина співвітчизників повідомляє про зміни своїх планів і вирішує залишатися на території Казахстану", - повідомив речник МЗС.
Як зазначив Ніколенко, міжнародне авіасполучення із Нур-Султаном повністю відновлене, за винятком деяких рейсів європейських авіакомпаній. Так, на 13 і 16 січня заплановані регулярні рейси до Києва, якими можуть скористатися українські громадяни. Також відновлюється транспортне сполучення, зокрема залізничне, між великими казахстанськими містами.
"Українське посольство домовилося із казахстанською залізницею про можливість придбання групових квитків для громадян України, які висловлять бажання прибути до Нур-Султана для подальшого вильоту до Києва. Дипломати також домовилися із авіакомпанією Air Astana про можливість безкоштовного перебронювання квитків на скасовані рейси із Алмати на нові рейси із Нур-Султана", - повідомив Ніколенко.
МЗС рекомендує українцям, які бажають скористатися цією опцією, завчасно перевіряти наявність місць і дати рейсів із Нур-Султана.
Речник додав, що за інформацією казахстанської сторони, міжнародний аеропорт Астани також готовий до відновлення повноцінної роботи. Про точний час відкриття аеропорту буде повідомлено додатково.
Він заявив, що українців немає серед постраждалих або затриманих під час останніх подій в Казахстані. Посольство України підтримує регулярний зв'язок із громадянами, буде продовжувати надавати їм консульську допомогу та інформувати про можливі шляхи виїзду з країни.
Читайте такожПутіну привиділися "майданні технології" під час протестів у Казахстані
Протести в Казахстані: що відомо
2 січня в Казахстані через істотне подорожчання газу для авто почалися акції протесту. Пізніше протест став загальнонаціональним.
Протестувальники висунули низку вимог, зокрема, хотіли відставки Касима-Жомарта Токаєва та уряду й запровадження демократичних змін. ЗМІ писали, що правоохоронці застосували силу до протестувальників.
Уряд Казахстану 5 січня пішов у відставку.
Після цього в країні ситуація стала ще більш "гарячою" – між протестувальниками й силовиками почалися серйозні зіткнення, було запроваджено режим надзвичайної ситуації.
"Найкраще" було в Алмати – були захоплені аеропорт і низька адмінбудівель. У місті в ніч на 6 січня почалися грабежі. Для встановлення порядку розпочалася "антитерористична операція", місто зачищали від протестувальників.
Потім глава держави попросивши країн-учасниць ОДКБ допомогти навести лад у країні. Своїх військових до Казахстану вже відправили Росія, Білорусь і Вірменія.
Токаєв також дозволив стріляти в протестувальників без попередження.
За офіційними даними, з початку протестів у Казахстані загинули 164 людини, зокрема, двоє дітей, а затримані – 7 939 осіб.
У МЗС України повідомляли, що серед загиблих чи затриманих у Казахстані немає наших земляків.
