Робоча група з урегулювання конституційної кризи дійшла згоди, що громадські роботи – «це буде більш ефективний спосіб впливу» на посадовців, які декларують недостовірну інформацію.
Про це повідомила депутат від «Слуги народу» Ольга Совгиря в коментарі Радіо Свобода.
«Якщо ми проаналізуємо статистику застосування цього виду покарання – позбавлення волі – за статтею 366-1, яку визнав неконституційною Конституційний суд, то побачимо, що такий вирок був винесений один. Стаття фактично не працює. Очевидно, можливо, питання в ефективності цієї норми, у тому, що суддя, оцінюючи співмірність правопорушення, яке вчинила конкретна особа, і цю норму, вважає, що потреби її застосовувати немає», - сказала Совгиря.
На її думку, для топ-чиновників є «дуже болісним, дуже проблемним з точки зору сприйняття такий вид покарання, як громадські роботи».
Читайте такожУ Венеціанській комісії назвали дату свого рішення щодо кризи з КСУ
«Уявіть собі, під камери, з розголосом і так далі. Тобто говорити про те, що щось, робоча група когось вивела з-під відповідальності і так далі – я вважаю, що підстав для цього абсолютно немає», – додала Совгиря.
Вона зазначила, що наразі обговорюється ідея, щоб карати за недостовірне декларування статків якщо не позбавленням волі, то її обмеженням.
«Він трошки м’якший, ніж позбавлення волі, але також передбачає несприятливі наслідки з точки зору свободи пересування для особи, до якої застосований цей вид покарання», – наголосила депутат.
Нагадаємо, у Верховній Раді зареєстровано законопроект, який передбачає відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та за неподання суб’єктом декларування декларації.
Конституційна криза в Україні: що відбулося
- 27 жовтня Конституційний суд за поданням 47 народних депутатів ухвалив рішення, яким скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за недостовірне декларування.
- Також КС визнав неконституційними положення законів про перевірку е-декларацій чиновників і скасував повноваження НАЗК з перевірки декларацій та виявлення конфлікту інтересів.
- 29 жовтня Зеленський вніс на розгляд Верховної Ради як невідкладний проект закону «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства» (№ 4288), яким пропонується припинити повноваження суддів КС. У законопроекті йдеться, зокрема, що рішення КС від 27 жовтня є «нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийнято суддями Конституційного суду України в умовах реального конфлікту інтересів».
- 2 листопада у Верховній Раді було зареєстровано законопроект, яким пропонується відновити норми про е-декларування, скасовані Конституційним судом. Авторами проекту закону "Про відновлення дії окремих положень закону "Про запобігання корупції" та Кримінального кодексу України" (№ 4304) є голова ВР Дмитро Разумков і члени різних фракцій парламенту, зокрема "Євросолідарності", "Голосу" та "Слуги народу".
- 16 листопада Разумков заявив, що законопроект № 4304 був розроблений та підтриманий майже всіма політичними силами у парламенті. Також він закликав створити робочу групу, яка почала б напрацьовувати законодавчі ініціативи щодо виходу держави з конституційної кризи.
- 18 листопада заступник голови Верховної Ради Олена Кондратюк підписала розпорядження про створення робочої групи з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності у сфері запобігання корупції та удосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів роботи КС.
- Група до 1 грудня мала розробити узгоджені законопроекти щодо внесення змін до Кримінального кодексу, законів «Про запобігання корупції» та «Про Конституційний суд України», які обумовлені рішенням КС.
