Верховна Рада ухвалила рішення про звільнення міністра стратегічних галузей промисловості Олександра Камишіна, прийнявши його відставку.
Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, за звільнення міністра проголосували 243 парламентаря.
"Попри інформацію у ЗМІ, він не йде на посаду заступника голови ОП. А буде в статусі стратегічного радника. Я так розумію взагалі функцію Шурми після його звільнення поки що вирішили в ОП скоротити (оскільки прокляте місце)… що теж добре", - йдеться у повідомленні.
Напередодні стало відомо, що низка міністрів, серед яких і Камишін, подали у відставку. Сам він 3 вересня підтвердив це, зазначивши, що написав заяву на звільнення з посади міністра.
"Готуюсь до закритого звіту перед комітетами економіки і оборони, а також до відкритого звіту у Верховній раді. Продовжу працювати в оборонці, але в іншій ролі", - написав Камишін в своєму Telegram.
Сьогодні він зазначив, що відзвітував оборонному комітету за результати роботи на посаді міністра та попросив депутатів підтримати нову команду.
Діяльність Камишіна на посаді міністра
За даними на сайті КМУ, Камишін народився у 1984 році в місті Черкаси. Здобув вищу освіту у Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут" (спеціаліст комп'ютерних наук) та Міжнародному університеті фінансів (спеціаліст з фінансів).
З серпня по жовтень 2021 року був виконуючим обов'язки голови правління АТ "Українська залізниця", у 2021-2023 обіймав посаду голови правління "Укрзалізниці". У березні 2023 року призначений Міністром з питань стратегічних галузей промисловості України.
Як писав УНІАН, напередодні Олександр Камишін коротко описав ситуацію в українському ОПК, заявивши, що можливості у нашої країни для розробок зброї є, проте коштів - немає. Однак це не заважає створювати щось нове, наприклад, дрон-ракету "Паляниця". За його словами, через брак фінансування у 2024 році було вироблено вдвічі менше дронів, ніж могло б бути, виходячи з потужностей ОПК.
У лютому цього року Камишін заявляв, що потреби українського фронту більші, ніж виробничі спроможності США і Євросоюзу разом узятих.
