Близько 5 000 років тому населення Північної Європи занепало, землеробські громади кам'яного віку були знищені по всьому регіону. Причина цього лиха, названого неолітичним занепадом, досі залишається предметом суперечок.
Однак, як пише Reuters, нове дослідження, засноване на ДНК, отриманій з людських кісток і зубів, витягнутих зі стародавніх поховань у Скандинавії - семи з району у Швеції під назвою Фальбігден, одного з прибережних районів Швеції неподалік від Гетеборга і одного з Данії, - припускає, що причиною неолітичного занепаду могли стати хвороби, зокрема чума.
"Було вивчено рештки 108 осіб - 62 чоловіків, 45 жінок і одного невизначеного. Вісімнадцять із них - 17 % - були заражені чумою на момент смерті. Дослідники змогли скласти сімейне древо 38 жителів Фальбігдена в шести поколіннях, що охоплюють близько 120 років. Дванадцять із них - 32 % - були заражені чумою. Геномні знахідки показали, що їхня громада пережила три різні хвилі ранньої форми чуми", - пише Reuters.
Дослідники реконструювали повні геноми різних штамів бактерії, що викликає чуму, Yersinia pestis, відповідальних за ці хвилі. Вони визначили, що остання з них могла бути більш вірулентною, ніж решта, і виявили ознаки, які вказують на те, що хвороба могла поширюватися від людини до людини і викликати епідемію.
"Ми дізналися, що неолітична чума є предком усіх пізніших форм чуми", - каже генетик із Копенгагенського університету Фредерік Сеерсхольм, провідний автор дослідження.
Зазначається, що пізніша форма цього ж патогена спричинила Юстиніанову чуму в VI столітті нашої ери та Чорну смерть у XIV столітті, яка спустошила Європу, Північну Африку та Близький Схід. Оскільки штами, що циркулювали під час неоліту, були набагато більш ранніми версіями, чума могла викликати інші симптоми, ніж ті, що спостерігалися під час епідемій тисячоліття по тому.
Дослідження показало, що чума була численною і широко поширеною на досліджуваній території.
"Така висока поширеність чуми вказує на те, що епідемії чуми зіграли істотну роль у занепаді неоліту в цьому регіоні", - сказав генетик із Копенгагенського університету і співавтор дослідження Мартін Сікора.
Неоліт, або новий кам'яний вік, передбачає перехід до землеробства й одомашнення тварин замість бродячого способу життя мисливців-збирачів. Неолітичний спад населення в Північній Європі стався приблизно з 3300 до 2900 року до нашої ери. На той час у таких місцях, як Єгипет і Месопотамія, вже виникли міста і складні цивілізації.
Населення Скандинавії та Північно-Західної Європи врешті-решт повністю зникло, а на зміну йому прийшли люди, які мігрували зі степового регіону, що охоплює частину сучасної України. Вони є предками сучасних північних європейців.
"Досі пропонувалося безліч сценаріїв, які могли б пояснити занепад неоліту: війна або проста конкуренція зі степовим населенням, що почало переважати після занепаду неоліту; сільськогосподарська криза, що призвела до повсюдного голоду; різноманітні хвороби, включно з чумою", - кажуть археологи. "Проблема полягала в тому, що до цього був ідентифікований тільки один геном чуми, і було невідомо, чи здатна ця хвороба поширюватися в популяції людей".
Раніше в Австрії виявили тисячолітню реліквію зі слонової кістки, прикрашену за християнськими мотивами.
