В Апеляційному суді міста Києва пояснили, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду про зміну запобіжного заходу Віталію Гончаренку підлягала скасуванню через невідповідність чинному Кримінальному процесуальному кодексу України.
Про це йдеться в повідомленні на сайті Апеляційного суду міста Києва.
«6 квітня 2017 року Апеляційний суд міста Києва у відкритому судовому засіданні розглянув апеляційні скарги на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 березня 2017 року. Вказаною ухвалою Печерського районного суду було змінено запобіжний захід відносно Гончаренка В.А. з домашнього арешту на тримання під вартою строком на 60 діб», - йдеться у повідомленні.
Сторона захисту подала апеляційні скарги, пославшись на те, що підозрюваний покладені на нього процесуальні обов’язки не порушував, на всі виклики слідчого і суду з’являвся та не має наміру ухилятися від органів досудового розслідування та суду. Крім того, захисники посилалися й на інші порушення кримінального процесуального законодавства.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 4 лютого ухвалою слідчого судді Печерського райсуду при черговому розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою, підозрюваному Гончаренку було змінено запобіжний захід із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, строком до 23 лютого. Прийняте рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення не доведено наявності ризиків, передбачених ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (надалі – КПК України) в даному кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Печерського рай суду від 23 лютого строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту Гончаренку було продовжено до 22 квітня.
10 березня ухвалою слідчого судді Печерського райсуду клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного було задоволено та змінено запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою строком на 60 діб, але в межах строку досудового розслідування.
Однак, в ході апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням вимог чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачуваний, засуджений може здійснювати дії, передбачені ч.1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Так, слідчий суддя, задовольняючи клопотання прокурора про зміну Гончаренку запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою, мотивував це тим, що ризики визначені ст. 177 КПК України, не підтвердилися. Однак, у зв’язку «із суспільною необхідністю» та факту підозри Гончаренка у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за можливе покарання, що може спонукати останнього до вчинення неправомірних дій, є підстави для зміни останньому запобіжного заходу.
Проте, ст. 177 КПК України чітко передбачає дві основні підстави для застосування відносно підозрюваного чи обвинуваченого запобіжного заходу, такі як наявність обґрунтованої підозри та ризиків, визначених ч. 1 вказаної статті.
Відсутність навіть однієї з цих підстав виключає можливість обрання відносно особи запобіжного заходу.
Що стосується інших обставин, які відповідно до ст. 178 КПК України, враховуються при обранні запобіжного заходу, в тому числі і тяжкість кримінального правопорушення та розмір покарання, то відповідно до вимог чинного КПК України, без наявності обґрунтованої підозри і ризиків, самі по собі вони не можуть слугувати підставою для обрання особі будь-якого запобіжного заходу.
Щодо поняття «суспільної необхідності», на яку в постановленому рішенні послався слідчий суддя, то воно взагалі не визначено кримінальним процесуальним законодавством, як підстава для обрання запобіжного заходу.
Крім того, слідчий суддя не дотримався вимог кримінального процесуального законодавства і при визначенні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Так, згідно положень ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати 60 днів, при цьому відповідно до вимог КПК України, строк дії будь-якого запобіжного заходу не може виходити за межі досудового розслідування.
Строк дії даного кримінального провадження, відповідно до постанови заступника генерального прокурора, продовжено до 10 місяців, а саме до 23 квітня 2017 року.
Разом з тим, відповідно до постановленої судом першої інстанції ухвали від 10 березня 2017 року, обраний Гончаренку запобіжний захід діє до 7 травня 2017 року, а тому він виходить за межі строку досудового розслідування.
Окрім того, відповідно до повідомлення Генеральної прокуратури України, яке надійшло до Апеляційного суду 6 квітня, досудове розслідування даного кримінального провадження вже завершилося та 24 березня обвинувальний акт направлено до Печерського районного суду.
За таких обставин, скасувавши рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні клопотання прокурора, колегія суддів виходила з положень КПК України, враховуючи, що досудове розслідування даного кримінального провадження вже закінчено, у зв’язку з чим апеляційна інстанція обмежена у своїх діях щодо вирішення питання про застосування до Гончаренка запобіжного заходу, який з 24 березня має статус обвинуваченого.
«Тобто, питання про обрання запобіжного заходу мусить вирішувати суд, де справа буде розглядатися по суті, про що і було зазначено в ухвалі Апеляційного суду міста Києва. Наведені вище обставини вказують на невідповідність постановленого судом першої інстанції рішення діючому КПК України, у зв’язку з чим воно підлягало скасуванню», - резюмували в Апеляційному суді.
Як повідомляв УНІАН, звільнений Апеляційним судом Києва з-під арешту екс-«беркутівець» Віталій Гончаренко та ще троє його колишніх колег - Олександр Костюк, Владислав Мастега і Артем Войлоков – втекли до Росії. Про це екс-бійці харківського "Беркуту" заявили, опублікувавши відеозвернення на Youtube, яке записали нібито на території Росії.
Вони заявили, що під час Майдану виконували «конституційний обов'язок», але протягом останніх трьох років зазнають переслідувань.
У ГПУ повідомили, що не мають підтвердження інформації про втечу до Росії чотирьох екс-"беркутівців", але у разі отримання підтвердження прокуратура оголосить їх у розшук.
Правоохоронці інкримінують, зокрема, екс-"беркутівцю" Гончаренку 33 замахи на вбивство під час розгону учасників Революції гідності. Також Гончаренко підозрюється у вбивстві трьох "майданівців" 18 лютого 2014 року.
