Військовослужбовець Максим Нагорний, чиє дитинство пройшло у дитячому притулку, закликав українців після перемоги змінити систему опіки над дітьми.
Його колонку під назвою "Сповідь-заповіт молодого солдата ЗСУ. Про Україну без дитячих притулків" опублікувала Українська правда. "Я - рядовий ЗСУ, молодий 18-річний солдат Максим Нагорний. Так вже сталося, що я круглий сирота і якщо загину за Україну, то не хочеться стати рутинним чорнильним записом у бюрократичній статистиці втрат", - пише він.
"У мене є мрія - прожити життя недаремно і, окрім здобуття перемоги на фронті, допомогти багатьом дітям-сиротам. Нехай цей текст залишиться в пам'яті, як прохання та побажання: щоб Україна ніколи не поверталася до попередніх помилок, а будувала найкращі в світі умови зростання для всіх дітей, особливо для тих, які опинилися без батьківської опіки", - йдеться у сповіді.
Боєць відзначає, що Україна відмежовується від усього радянського та російського, але відійти від радянського підходу до дітей, які опинилися без батьківської опіки, не може. За його словами, існуюча система, яка передбачає розміщення дітей-сирот у дитячих установах, зручна чиновникам та суспільству, але не самим дітям.
"Не відновлюйте Україну, в якій крадуть дитинство. Де дорослі глибоко не занурюються в проблеми найнезахищеніших - дітей-сиріт та дітей, які тимчасово або постійно опинилися без батьківської опіки Ні, армія дипломованих психологів та інших спеціалістів, які позасідали на бюджетні кошти у різних дитячих установах, поза сім'єю не дарують і не можуть подарувати дітям щасливе дитинство, хто б що не говорив. Це перевірено гірким власним досвідом. Навіть якщо є необхідність тимчасово вилучити дитину з неблагополучної сім'ї, помістіть її в іншу - патронатну чи прийомну, не робіть "державною" навіть на деякий час", - пише він.
Захисник Україні перелічує й інші проблеми існуючої системи: "Не хочеться повертатися до реалій, в яких депутат-олігарх "призначає" свого директора в дитячий будинок. Не прямо так, а завуальовано, хитро - хоча всі про це знають. Скажіть, будь ласка, навіщо йому це, чого йому не вистачає? А директор притулку, який має дбати про дітей, замість цього разом з колективом системно зловживають спиртним і знущаються, а не доглядають за дітьми, бо для них це рутинна нудна робота, звичайнісінькі заробітки…".
Також боєць коментує ситуацію з поміщенням підлітка з Одеси, який співав пісню Цоя у Львові, до притулку. "Не хочеться відбудовувати країну, в якій народні депутати не законами для покращення життя молоді займаються, а на вулиці зустрічають підлітків і відправляють їх до притулків через пісні Цоя та грубу поведінку, без глибокого аналізу та усунення причин, які призвели до такої прикрої ситуації. Нікого не засуджую і не виправдовую, констатую: проблема значно глибша, ніж просто ситуація з хуліганством підлітка з Одеси на вулицях Львова. Чому діти опиняються на вулиці далеко від дому? Чому агресивно поводяться? Всьому є причини і саме з ними треба розібратися, а не боротися з наслідками і знову отримувати сумнівні результати", - зазначає він.
Максим пише, що працівники дитячих будинків часто "вигорають" та втомлюються від дітей. "Тому за лаштунками гарних концертів та світлин, чудових зовнішніх "картинок" ніби раю для дітей, допускають або й самі вчиняють ганебні і дуже погані речі, знищують морально, знущаються фізично тощо. Багато хто про це знає, але ніхто нічого не робить. Питання - чому? Чому ми стали такими байдужими?" - пише він.
Військовослужбовець каже, що у сиротинці стисквася не тільки з булінгом - він бачив речі, які хоче забути. "Досі не можу нормально спати. Друзі жартують, кажуть "ПТСР", напевне, заробив не від жахіть видимих ворогів, а від невидимих, системних. Коли мізки вимикаються, тіло інстинктивно шукає порятунку, видаючи мимовільні рухи, лякаючи усіх довкола. Неприємно, моторошно, але такі реалії, такі наслідки недолугої системи", - зазначає він.
Максим Нагорний розповідає, як пройшло його дитинство через цю систему: "Звісно, вам можуть розказати альтернативну правду та реальність про Максима Нагорного, який маленьким опинився в сиротинці, якого усиновили, який дізнався, що усиновлений і не справився з такою інформаційною бомбою, тому був розусиновлений і знову багато років провів в недолугій та жорстокій системі різних дитячих притулків. Який, аби привернути увагу дорослих, схильний був до крадіжок, бунту, частих конфліктів. Який проявляв бурхливі емоції, втікав з дому і міг вести безпритульний спосіб життя. Який нарешті знайшов рідню і з цим також не справився. Надто глибокі рани, надто багато недоброго, круті повороти долі... ".
Він відзначає, що армія переможе і вижене російських загарбників, однак суспільству треба впоратися і з іншими викликами. "Куди повертатися тисячам викрадених російським тоталітарним режимом українських дітей? Тільки не в організації, структури, установи, притулки (називайте їх як завгодно), а в щасливі українські сім'ї. І таких є багато, які готові приймати і допомагати сиротам", - пише він.
Крім того, у службі по справах дітей Максиму сказали, що держава перестала фінансувати придбання житла для випускників дитячих притулків. "І що тепер? Всі ми - безхатченки? Добре, що в мене є армія, а іншим як бути?" - питає солдат.
"Завтра можу не повернутися з чергового завдання або з поля бою. Такі реалії війни. Якщо доведеться віддати життя, то нехай це стане також для того, щоб в Україні зникли дитячі притулки (називайте їх як хочете: інтернати, притулки, дитячі центри соціально-психологічної реабілітації) і діти зростали лише у щасливих сім'ях. Це мій заповіт. Я, Нагорний Максим, який був в тій "системі", а тепер – рядовий ЗСУ, молодий солдат нової України", - пише Максим.
Викрадення дітей з України
Нагадаємо, що російські окупанти вивезли в окупований Крим та у РФ велику кількість українських дітей. Лабораторія гуманітарних досліджень Єльської школи громадської охорони здоров'я виявила, що частину з них перевиховують та віддають на всиновлення у російські родини.
Діти, яких вдалося повернути додому, кажуть, що окупанти карали їх за відмову співати гімн Росії, а також казали, що вони не потрібні своїм батькам.
За даними України, окупанти вивезли з окупованих територій 19 тисяч 393 дитини. Це кількість дітей, чиї дані відомі достеменно.
