Президент Володимир Зеленський, схоже, не бажає брати на себе відповідальність за розширення мобілізації, натомість просить уряд і армію знайти більше аргументів на підтримку такого кроку. Водночас запропонований урядом законопроект відправили на доопрацювання, пише The New York Times.
Зазначається, що за словами військових, масова мобілізація – це питання для цивільного уряду, і така відповідь може загострити напруженість, що назріває між паном Зеленським і головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним.
"Це гаряча картопля. Політичне керівництво вирішило уникнути питання мобілізації протягом більшої частини війни. Але після двох років війни, коли війська виснажені, ігнорувати його не можна, і саме зараз хтось має нести політичну відповідальність", – сказав голова фонду "Демократичні ініціативи" Петро Бурковський.
Автори статті вважають, що необхідність поповнення українських збройних сил була очевидною протягом багатьох місяців війни. Солдати на фронті розповіли, що вони помітили постійне зниження якості новобранців. Дезертирство також стає проблемою. Це спонукало ТЦК перейти до більш агресивної тактики під час мобілізації.
Залужний у листопаді заявив, що процес призову необхідно переглянути, "щоб нарощувати резерви". Але він та інші посадовці не запропонували жодної альтернативи широкомасштабній мобілізації. Водночас Зеленський заявив, що перш ніж мобілізувати ще до 500 000 чоловік, необхідно розробити план.
Експерти кажуть, що в запропонованому законопроекті, який відправили на доопрацювання, не вказано, скільки саме військ має бути мобілізовано. Він знизить призовний вік з 27 до 25 років, обмежить відстрочки через інвалідність і обмежить можливість ухилянтів отримувати кредити або купувати нерухомість. До того ж на місцеві органи влади покладуть більшу відповідальність за призов.
Український полковник у відставці Віктор Кевлюк, який керував мобілізацією на заході України у 2014-2018 рр., сказав, що законопроект "спеціально спрямований" на сприяння призову сотень тисяч людей.
Але багато законодавців, за словами журналістів. висловили занепокоєння такими заходами. Вони кажуть, що регіональні призовні пункти потерпають від корупції, а їхні працівники беруть хабарі, щоб дозволити чоловікам ухилитися від призову.
Бурковський додав, що українська влада не змогла спланувати темпи набору, підготовки та поповнення військ у перший рік війни, що змусило поспішати з призовом, не вирішивши основних питань, які викликають занепокоєння в суспільстві. Наприклад, законопроект не вирішує питання демобілізації.
"Водночас Зеленський також наголосив на вартості мобілізації для економіки... Призов означає меншу кількість платників податків, які покривають більший фонд заробітної плати армії. За словами президента, мобілізація понад 450 000 осіб коштуватиме 500 млрд грн, або близько 13 млрд доларів в умовах, коли подальша фінансова допомога Заходу під питанням", – пише газета.
Розширення мобілізації
Кабмін вніс до парламенту законопроект про мобілізацію наприкінці 2023 року. Однак документ не виносили на голосування і відправили на доопрацювання. За словами заступника голови комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгора Чернєва, в парламенті очікують, що новий законопроект буде збалансований та більш сфокусований на мотиваційній частині для тих, хто має бути мобілізований.
Також у Раді вважають, що повноваження ТЦК не можна розширювати. Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець розповів, які правки можуть внести в законопроекту про мобілізацію.
